ЦИФРОВАЯ БИБЛИОТЕКА УКРАИНЫ | ELIB.ORG.UA


(мы переехали!) Ukrainian flag (little) ELIBRARY.COM.UA - Украинская библиотека №1

Хронiка та iнформацiя. III МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦIЯ "БАГАТОКУЛЬТУРНЕ IСТОРИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЛЬВОВА В XIX-XX ст."

АвторДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 24 августа 2014
АвторОПУБЛИКОВАЛ: Администратор
АвторРУБРИКА:




28-29 вересня 2004 р. у м. Жешувi (Польща) вiдбулася III Мiжнародна наукова конференцiя "Багатокультурне iсторичне середовище Львова в ХIХ-ХХ ст.". Конференцiя стала черговим етапом обговорення стану вивчення iсторичної думки та науки у Львовi в XIX - 1-й половинi XX ст.

Не новина, що Львiв у вказаний перiод був столицею Королiвства Галичини й Лодомерiї пiд владою Габсбурґiв i центром наукового та культурного життя кiлькох народiв Центрально-Схiдної Європи - насамперед українського, польського, єврейського. Вiдомими були львiвськi науковi школи, зокрема фiлософська й математична, творчiсть багатьох письменникiв, поетiв i митцiв рiзних нацiональностей. Не останню роль у збагаченнi свiтової iнтелектуальної думки вiдiгравали й представники iсторичної науки. їхня мiсiя була особливо важливою в добу формування новочасних нацiй, полiтичних програм рiзних соцiальних i нацiональних рухiв, становлення демократичних iнституцiй. У Львовi виникли польська та українська iсторичнi школи, якi взаємодiяли в збагаченнi засобiв пiзнання минулого, а також працювало чимало iсторикiв iнших нацiональностей - євреїв, нiмцiв, чехiв, словакiв, словенцiв тощо. Багатокультурнiсть наукового середовища Львова значною мiрою вiдбивалася на формуваннi й функцiонуваннi його культурного простору, а, отже, нацiональної свiдомостi населення Галичини - як українського, так i польського та єврейського.

Специфiка iсторичного розвитку Львова й Галичини в рiзнi перiоди минулого привертала й продовжує привертати увагу багатьох дослiдникiв, котрi бачать у багатонацiональному культурному середовищi Львова цiкавий феномен спiвiснування та взаємозбагачення традицiйних нацiональних i релiгiйно-культурних здобуткiв, що мiцно вписалися в європейську скарбницю1 .

Iсторики Львiвського нацiонального унiверситету iм. I.Франка та Жепiувського унiверситету, котрi вже мають мiцнi традицiї спiльних дослiджень2 , вирiшили у 2002 р. розпочати спiльнi студiї та обмiн науковими здобутками у вивченнi багатокультурного iсторiографiчного середовища Львова. Українсько-польський колектив дослiдникiв очолили професор Жешувського унiверситету Єжи Матерницький i професор Львiвського унiверситету Леонiд Зашкiльняк. Перша зустрiч українських, польських та нiмецьких iсторикiв, що були залученi до виконання проекту, вiдбулася в Жешувi 10-11 грудня 2002 р. На нiй було розроблено програму спiльних дослiджень, усталено перспективнi й найближчi завдання щодо реалiзацiї проекту, склад учасникiв. Друга конференцiя з даної теми також пройшла в Жешувi 2-3 жовтня 2003 р. Обмiн результатами дослiджень i обговорення найважливiших проблем увiнчався появою двох томiв студiй пiд однойменною назвою, в яких умiщено матерiали перших двох конференцiй3 .

У III науковiй конференцiї в Жешувi взяли участь 47 науковцiв iз України та Польщi. Упродовж двох днiв було заслухано 9 доповiдей i 15 повiдомлень iз 27

стр. 228

запланованих i внесених до програми. Вiд України в науковому зiбраннi взяли участь ученi Львова (4), Дрогобича (1) та Iвано-Франкiвська (1). Польська сторона була представлена науковцями з Жешува (7), Варшави (3), Катовиць (2), Лодзi (2), Кракова (1), Познанi (1), Ґданська (1), Торуня (1).

Робота наукового форуму, який вiдкрив ректор Жешувського унiверситету проф. В.Бонусяк, була органiзована у формi пленарних засiдань. На першому з них у центрi уваги опинилися методологiчнi проблеми iсторичної науки. Наукову дискусiю започаткував проф. В.Серчик (Жешув) рефератом "У резиденцiї Клiо. Львiв iсторикiв XIX i XX ст.". Проблему iснування польських iсторичних шкiл у Львовi в XIX ст. спробував охарактеризувати проф. Є.Матерницький (Жешув). Логiчним продовженням став реферат "Школа чи середовище? Львiв i львiвськi iсторики - методологiчнi зауваження", з яким виступив д-р Т.Павелець (Катовiце). "Джерела до вивчення львiвської iсторiї, освiти й культури" - такою була тема виступу проф. В.Шулякевич (Торунь).

Спрофiльованим було й наступне засiдання. Проф. М.Крiль (Львiв) охарактеризував стан iсторичних дослiджень у Львовi в останнiй чвертi XVIII - на поч. XIX ст. Про Ф.Сярчинського як дослiдника епохи Сиґiздоунда III говорила маґiстр А.Кавалець (Жешув). Тему Силезiї у творчостi польського iсторика К.Шайнохи порушила д-р Д.Мальчевська-Павелець (Катовiце). Д-р П.Серженґа (Жешув) виступив iз повiдомленням "Литва в iсторичних працях Генрiка ПIмiтта". Окреме засiдання стосувалося iсторiографiчної проблематики. Проф. Л.Зашкiльняк (Львiв) подав реферат "Польська тематика в українськiй iсторiографiї початку XX ст." Аспiрантка О.Руда (Львiв) розглянула проблему українського нацiонального вiдродження в працях польських iсторикiв Львова на зламi XIX - XX ст. Постать Ф.Равiти-Ґавронського у зв'язку з українською iсторiографiєю наприкiнцi XIX - на поч. XX ст. охарактеризував проф. Е.Коко (Ґданськ). Доцент В.Тельвак (Дрогобич) зробив спробу показати висвiтлення стану української iсторiографiї до I свiтової вiйни на сторiнках польського часопису "Квартальник iсторичний". Питання iсторичної журналiстики у Львовi в 1867-1918 pp. порушив д-р А.Точек (Кракiв). Допомiжнi iсторичнi дисциплiни та їх викладання у Львiвському унiверситетi до 1918 р. були в полi зору д-ра С.Цяри (Варшава).

Наступний блок питань, винесених для дискусiї, стосувався праць окремих львiвських iсторикiв та джерельної бази їхнiх дослiджень. Проф. А.Мепснер (Жешув) розглянув творчiсть А.Даниша в контекстi львiвського осередку iсторiї виховання, проф. В.Вежбенецъ (Жешув) - львiвський перiод життя й дiяльностi М.Балабана, проф. Я.Тишкевич - висвiтлення iсторiї хозар у дослiдженнях А.IПе-льонґовського, д-р В.Юлъковсъка (Познань) - образ минулого в iсторичних та лiтературних працях В.Лозинського, д-р Й.Колъбушевська (Лодзь) - постать Я.Птасьника як iсторика культури. "Метафора Польщi доби Яґеллонiв" - тема реферата проф. Р.Стобецъкого (Лодзь).

Низка виступiв стосувалася суто української тематики. Доцент В.Педич (Iвано-Франкiвськ) охарактеризував iсторiографiчний доробок призабутого українського вченого М.Кордуби. Питання iсторiї Русi в дослiдженнях львiвських iсторикiв мiжвоєнного двадцятилiття аналiзувала д-р К.Блаховська (Варшава). Стан вивчення iсторiї церкви схiдного обряду у львiвському середовищi в 1918-1939 pp. подав доцент О.Павлишин (Львiв). Iсторiї Львiвського унiверситету стосувалося повiдомлення "Справа замiщення кафедри iсторiї Польщi пiсля смертi С.Закревського", з яким виступила д-р И.Пiсулiнська (Жешув).

Усi виступи викликали значне зацiкавлення й стали предметом фахової дискусiї (на заслуховування основних положень референтам було видiлено 330 хв., а

стр. 229

дискусiя (у тому числi й вiдповiдi на запитання) забрала 380 хв.). В обговореннi порушених питань брали активну участь науковцi, якi не виступали з доповiдями (проф. Є.Мотилевич, проф. А.Кравчик та iн.).

Третя зустрiч українських i польських iсторикiв у Жешувi показала, що, попри значний доробок української й польської iсторiографiї, у вивченнi iсторiографiчного середовища Львова в XIX i XX ст. залишається ще багато "бiлих плям" у висвiтленнi стану й функцiонування iсторичної науки в Галичинi в час, коли iсторичнi знання вiдiгравали особливу роль у формуваннi нацiональних рухiв кiлькох народiв, представлених багатоетнiчним населенням Львова вказаного перiоду. Проте вже першi дослiдження показують, що, незважаючи на загострення полiтичних суперечностей мiж українським i польським нацiональними рухами (проявлялися у вiдмiнному баченнi минулого), науково-iсторична громада Львова користала з творчого доробку дослiдникiв рiзної нацiональностi в справi розвитку й збагачення нацiональної iсторiї. Iсторiографiчна ситуацiя у Львовi визначалася тiсним зв'язком iз європейськими науковими течiями, у наближеннi до яких не останню роль вiдiграли польськi дослiдники.

Пiд час конференцiї було заслухано звiт керiвництва мiжнародного дослiдницького колективу "Багатокультурне iсторичне середовище Львова в XIX -XX ст.", з яким виступили його спiвголови - професори Єжи Матерницький i Леонiд Зашкiльняк. Було прийнято рiшення провести наступну (четверту) українсько-польську конференцiю на згадану тему у Львовi в останнiй декадi вересня 2005 р.

-----

1 Достатньо згадати спiльний проект львiвських i кракiвських iсторикiв "Львiв: мiсто, суспiльство, культура" (зi Львiвського нацiонального унiверситету iм. I.Франка й Академiї педагогiчної в Краковi), який розпочався у 1992 р. й триває досi (остання, VII, наукова конференцiя вiдбулася 27-29 квiтня 2004 р. в Краковi). Унаслiдок спiльних дослiджень i дискусiй побачили свiт чотири томи студiй пiд однойменною назвою, котрi виходили друком почергово в Краковi й Львовi (конференцiї проводилися почергово в цих же мiстах раз на два роки): Lwow: miasto - spoleczenstwo -kultura. Studia z dziejow Lwowa / Львiв: мiсто - суспiльство - культура. Дослiдження з iсторiї Львова. -Krakow; Lviv, 1995-2002. - Т. 1-4 (у друцi знаходиться 5-й том iз матерiалами V конференцiї 2002 р. у Львовi). Див. також: Капраль М. Нацiональнi громади Львова XVI-XVIII ст. (Соцiально-правовi взаємини). - Львiв, 2003.

2 Зокрема проводяться спiльнi з нiмецькими колегами дослiдження над порiвнянням процесiв трансформацiї в Українi, Польщi та Нiмеччинi XX i XXI ст. Див.: Polska - Niemcy - Ukraina. Uwarunkowania, zafozenia i przeslanki wzajemnej wspolpracy / Pod red. W.Bonusiaka. - Rzeszow, 1996; Polska -Niemcy - Ukraina. Doswiadczenia z transformacji i wspolpracy / Pod red. W.Bonusiaka. - Rzeszow, 1998; Polska -Niemcy - Ukraina. Model dla euroregionow Srodkowowschodniej Europy. Jak wychowywac dla Europy / Pod red. W.Bonusiaka. - Rzeszow, 1999; Polska - Niemcy - Ukraina. Narodowe identyfikacje i europejskie integracje w przededniu XXI wieku / Pod red. W.Bonusiaka. - Rzeszow, 2000; Україна - Польща - Нiмеччина в Європi. -Львiв, 2004.

3 Wielokulturowe srodowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w. / Pod red. J.Maternickiego. - Rzeszow, 2004. - T. I. - 264 s.; Wielokulturowe srodowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w. / Pod red. J.Maternickiego i L.Zaszkilniaka. - Rzeszow, 2004. - T. II. - 412 s.






 

Биографии знаменитых Политология UKАнглийский язык
Биология ПРАВО: межд. BYКультура Украины
Военное дело ПРАВО: теория BYПраво Украины
Вопросы науки Психология BYЭкономика Украины
История Всемирная Религия BYИстория Украины
Компьютерные технологии Спорт BYЛитература Украины
Культура и искусство Технологии и машины RUПраво России
Лингвистика (языки мира) Философия RUКультура России
Любовь и секс Экология Земли RUИстория России
Медицина и здоровье Экономические науки RUЭкономика России
Образование, обучение Разное RUРусская поэзия

 


Вы автор? Нажмите "Добавить работу" и о Ваших разработках узнает вся научная Украина

УЦБ, 2002-2019. Проект работает с 2002 года. Все права защищены (с).
На главную | Разместить рекламу на сайте elib.org.ua (контакты, прайс)