ЦИФРОВАЯ БИБЛИОТЕКА УКРАИНЫ | ELIB.ORG.UA


(мы переехали!) Ukrainian flag (little) ELIBRARY.COM.UA - Украинская библиотека №1

Тетяна Єщенко (Україна) ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛЬОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ ТЕРМІНІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ 90-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

АвторДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 23 июля 2020
АвторОПУБЛИКОВАЛ: Єщенко Тетяна
АвторРУБРИКА:




Опубліковано:
Єщенко Т. А. Текстово-антропоцентричний вимір метафори українських поетів 1990-х років: монографія / Т. А. Єщенко. - К.: Академвидав , 2018. - 352 с. (серія "Монограф).
// Слово, знак, значення: проблеми, інновації, рішення : матеріали ІІ всеукраїнської науково-практичної конференції 15-17 березня 2015 р. – Львів: ЛНМУ ім. Данила Галицького. – С. 14 – 23. – Режим доступу: http://www.meduniv.lviv.ua.

Постановка проблеми та її зв’язок із науковими темами чи практичними завданнями. Мова української поезії на зламі двох тисячоліть є унікальним лінгвокультурним явищем, яке репрезентує епоху постмодернізму. Остання характеризується прагненням надати рівного значення всім культурно-смисловим системам. Зумисне химерне перехрещення різних стилів (у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо) є ніщо іншим, як грою в стихії мови. Як відомо, терміни належать до необразних слів. «У новому ж стильовому контексті термін, неемоційний за своєю природою, може розвивати емоційно-експресивні відтінки і конотації» [1, с. 128], поставати елементом індивідуальної поетичної картини світу митця. Тож автори активно використовують в українській поезії досліджуваного періоду термінопоняття не лише як мовно-ментальні структури, котрі відображають науково-технічний та інтелектуальний поступ людства, а й як художньо-зображальні засоби, логіко-смислові центри різнорідних образно-художніх побудов. Тож питання семантичних трансформацій наукових термінів - вкрай важлива проблема сучасної лінгвостилістики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор. Особливості функціонування термінів у художньому мовленні у колі уваги вітчизняних дослідників: Т. І. Вавринюк [2012], Т. В. Катиш [2005], О. О. Маленко [2003], Л. В. Мовчун [2013], Г. К. Молодід [1972] та ін., натомість і досі відсутні наукові праці, в яких ретельного вивчення набуло б питання своєрідності стилістичного використання терміноодиниць в українській поезії 90- х років ХХ століття. Розв’язання ж вказаної проблеми сприяє насамперед обґрунтуванню природи творчості поетів кінця минулого століття, своєрідності їхнього мовного почерку.
Мета розвідки – визначити функціонально-стильову роль ключових слів-термінів, які входять до метафоричних контекстів, у поетичному тексті 90-х років ХХ століття.
Тезовий виклад основного матеріалу. Українська поезія досліджуваного періоду має тенденцію до надмірної зосередженості на сучасному: «ідеться про таку творчу настанову, яка домінувальними важелями творчості проголошує сферу експериментально-новаційного, що, як правило, здійснюється завдяки перевантаженню поетичного простору речами і поняттями - витворами сучасної епохи» 2, с.81. Підтвердженням цієї думки є чимала кількість метафор у поезії кінця ХХ ст., що утворені за допомогою термінологічної лексики, назв реалій науково-технічного поступу, тобто витворів так званого «цивілізаційного» буття.
Опис авторських метафор-опредмечувань української поезії кінця минулого століття здійснюємо шляхом класифікації термінів за тематичними групами на підставі їх частотності.
ДО ПЕРШОЇ ГРУПИ метафор входять образи, ключовими словами яких постають назви геометричних понять (трикутники болю, прямокутники сонця, координати серця, геометрія ноти, кола жалю): «Провести дотичну у векторі серця жіночого я неспроможний» (С. Процюк, с. 14); «Кохання має радіус сльози» (І. Павлюк, с. 62); «тобі б вдаритись десь на перехресті / діагонально бавлячись життям» (Л. Мельник, с. 84); «Я скинула / одяг як тіло / і тіло як одяг / і залишилася чорним квадратом на чорному тлі» (Н. Неждана, с. 14); «... світ обертається то колесом, / то келихом, то кубом» (М. Розумний, с. 36); «фотоапарат старого дзеркала / на жовту плівку дня / старанно перемальовує... / чорні квадрати моїх очей» (С. Мудрик, с. 13). Такі одиниці здебільшого характеризують слова-концепти життя, доля, кохання, нація, час, чекання, вік, день, ego, щастя, душа, бажання, жаль і розкривають потенційні семи семемної структури вказаних слів: доля-лінія, кохання-лінія: «... зросла електричним струменем / Долі лінія...» (І. Кейван, с. 72); «як дістанешся лінії кохання - прощу весні за їх нескінченність» (К. Міщенко, с. 15). Диференційні семи пряма, надламана, крива і под. створюють оказіональний вияв інваріантного вектора розвитку віртуального смислу доля-лінія і демонструють самобутність мовного стилю майстрів слова 90-х років минулого століття: «паралельні прямі наших доль» (П. Михайлюк, с. 80). Як відомо, лінія – символ руху «Від...» і «До...». Від минулого через теперішнє до майбутнього. Вона уособлює час, який пронизує все людське буття.
Представник поетичної групи «Нова деґенерація» Іван Андрусяк, перебуваючи у дискурсивній сфері неомодерних літературних практик, пише вірш «Геометричне», в якому «уведення вузько термінологічної лексики є, зокрема, ефективним прийомом інтелектуалізації мови поезії, вдалим дієвим засобом залучення читача до світу наукових надбань, пошуків» [1, с. 132]: «Прийшли до круга. Стали зусібіч. / І голови накрили прапорами. / І хтось завів нестямно довгу річ / про конуси і паралелограми. / А ми поволі падали в траву, / підклавши сон під голови патлаті. / І так виразно, ніби наяву, / у нас в очах світилися квадрати».
Бажанням творити по-іншому, відкинувши традиційні стереотипи, поети «дев’яностівці» вдаються до символіки кола: «Мого чекання сумовиті кола / Хвилюють води...» (М. Розумний, с. 83); «Він [метелик] перелітав кордон / Розхристаного вікна, / Намотував кола моїх думок, / Бавився гойдалкою / Золотавих кіс / Нічного Сонця - / Лампочки» (Н. Соломінська, С. 81). Коло – символ нескінченності і вічності, що уособлює і розкриває їхню нерозривну єдність, бо своїм утворенням демонструє: де початок, там і кінець, - саме у цьому і полягає смисл Безкінечності. Формується ж коло обертанням точки навколо точки-центру з поверненням на свою вихідну позицію: «концентричними колами сходять віки» (Л. Мельник, с. 83); «форма округлого часу / обводить тушшю / Коло свідомості...» (В. Махно, с. 67).
ДРУГУ ГРУПУ метафор 90-х років ХХ століття репрезентують вторинні номінації, ключовими словами яких постають медичні терміни (цитоплазма міста, фаланги хвиль, лікар – час, вагітні легені). Мовець «реконструює в поезії картину світу, використовуючи знання, отримані різними шляхами – іншими словами, з інших картин світу. Свідомість поета – вісь, яка проходячи крізь різні картини світу, витворює індивідуальну картину світу» [3, с. 156]: «Плече - / передпліччя - / ворушиш фалангами слів» (О. Галета, Початки, с. 33); «Давай продезінфікуємо наші мрії / люба / в них слабенька імунні система» (А. Дністровий*, с. 20); «На імплікатор соснового лісу / сонце кинуло застуджене проміння...» (Т. Дзюба, с. 32); «То парку легені ковтають повітря і подихом свіжим вгамовують спеку» (В. Виноградов, с. 78); «Блаженні ті, кого я не люблю, - / у кого не загнила цитоплазма / молитов спокійних» (А. Дністровий, с. 89); «Небезпечні інфекції щастя такі обіцяють розмови» (С. Процюк, с. 14); «Кава безсонна артерія міста» (Н. Неждана*, с. 102).
ТРЕТЯ ГРУПА художніх образів 90-х років минулого століття утворюється унаслідок оказіональної інтерпретації «дев’яностівцями» філологічних термінів (граматика днів, дифтонги вій, флексія мозку, синтаксис річок, транскрипція серця, гіпербола вітру). Адже постмодерний дискурс розглядає світ як текст, який насичений лексикою різних жанрів і рівнів. Наголошуємо на тому, що філологічність постмодерної поезії є яскраво вираженою й переконливою в активному вживанні митцями різнофункціональної (мовознавчої/літературознавчої) термінологічної лексики: «А я тобі протранскрипую тишу, / Розгорнуту метафору себе» (О. Галета, с. 51); «кар’єру кари викинеш на вітер / що вернеться хіба що лиш епітет / великої дволикої любові» (Т. Девдюк, с. 82); «... сонце, мокре, тануче і хворе, / Складається з неправильних морфем» (Р. Скиба, с. 134). Переконуємося: «вживання термінів у художньому текстопросторі позначене семантичною та стилістичною специфікою, оскільки сама природа художнього тексту коригує й регулює спосіб семантичної репрезентації. Цілком зрозуміло, що терміни будь-якої площини людського знання, потрапляючи до контексту художнього слова, набувають нових смислових та інтерпретаційних ознак за рахунок семантичної спрощеності, яка уможливлює сприймання реципієнтом терміна на рівні існуючих лексико-семантичних аналогій з нейтральної сфери слововживання» [4, с. 92]. Вказані зрушення у бік інтелектуальності текстів постмодерного дискурсу кінця ХХ століття, на наш погляд, є виявом оновлення художнього стилю сучасної української мови загалом.
ЧЕТВЕРТА ГРУПА – це метафори, які утворилися як вторинні номінації термінів з галузі природничих наук (хімія, фізика, географія, біологія): алхімія часу, алхімія відстані та ін.: «Виріжу Твій негатив з фотоплівки днів, проявивши в сірчаній кислоті розуму, знищивши навіки» (І. Ципердюк, с. 43); «Статичність – формула розлуки, / лиш дух – мистецтво кінетичне» (В. Виноградов, с. 59); «Напружували мізки (глибоко-ідейні) / електрострумом бігу...» (А. Дністровий, с. 22); «Світить сонце і вітер тече / На безкровні новітні ландшафти» (П. Вольвач, с. 4); «граматика це танці зашиті в колби тіл» (І. Андрусяк, с. 11).
ДО П’ЯТОЇ ГРУПИ входять метафори, утворені за допомогою термінологічної лексики з математичної та інженерно-технічної сфер (формула розлуки, знаменник днів, інженерія душ): «Система стражденних хотінь / У сутінках не уможливлень / Відкинула гратчасту тінь / На площину пласких реалій» (П. Михайлюк, с. 21).
ШОСТА ГРУПА - образні метафоричні парадигми, що містять назви музичних понять (партитури хмар, форшлаги вікон, ноти доміно): «Я пам’ятаю все / не згорблені дерева / нашкрябане вікно / на ватмані вікна / цигарку сонця в попільниці неба / форшлаги вікон в партитурі хмар» (Л. Мельник, с. 40); «не допоможе до-мажорне / бо грає вітер біло-чорно / буденні ноти доміно...» (Н. Неждана*, с. 30).
Висновки. Мислення українських поетів 90-х років ХХ століття є складним і потребує нових мовно-художніх засобів. Багатошаровість асоціацій у метафорі вказує на сучасну тенденцію стилістичної системи сучасної української мови - семантична ускладненість образів, їхня парадоксальність, почасти епатажність. Причиною витворення оказіональних метафор, на наш погляд, є прагнення митців дев’яностих років минулого століття передати вербально ще ніким не усвідомлювані почуття, думки, асоціації, відкрити нові грані семантичного наповнення слова. Побудова поетичної картини світу за допомогою наукових термінів засвідчує високі розумово-інтелектуальні здібності авторів української поезії кінця ХХ століття, віддзеркалює своєрідність мовного почерку «дев’яностівців». Оказіональна метафора потужно живить емоційну енергетику слова, увиразнює його образну структуру, розширює смислові горизонти мови. Переконуємося: поетичний текст 90-х років ХХ століття як репрезентант постмодернізму не містить шаблонності, штампів, а спрямований на руйнування кліше традиційних практик письма. В ньому абсолютизується формально-стилістична гра зі словом. У такий спосіб поети моделюють художньо-естетичну картину світу свого часу, виробляють власний спосіб його осмислення і бачення, створюють авторську метафорику, яка у межах етноколективної універсальності, має специфічні риси. Іншими словами, відбувається дискурсивна переорієнтація терміна з наукової сфери у площину художньо-мистецьку, а на перехресті наукової і поетичної картин світу витворюються смислові інновації, народжуються нові смисли. Опредмечування ознак у метафорі кінця минулого століття здебільшого спирається на процес обуденювання, на побутово-предметну конкретизацію понять і явищ довкілля. Для поетики «дев’яностівців» притаманна семантична глибинність тексту, багатошаровість витвореної образної картини світу. Здебільшого це полісемантичні образи-асоціації, до складу яких входять чужорідні (за стильовою ознакою) елементи. Найчастотнішими у досліджених творах є геометричні терміни, оскільки з ними легко пов’язуються емоційно-експресивні асоціації. З-поміж домінувальних термінопонять важливе місце посідають метафори, до складу яких входять медичні терміни, а також метафори, які утворилися унаслідок переносного вживання термінів з мовознавства/літературознавства. Менш продуктивними групами метафор в українській поезії 90-х років ХХ ст. є образи, які постають як вторинні номінації слів-термінів з природничих наук (хімія, фізика, географія, біологія), з математичної та інженерно-технічної сфер. Поодинокі приклади спостерігаємо образних метафоричних парадигм, що містять назви музичних понять.

Список літератури

1. Вавринюк Т.І. Терміни в поетичних творах Ліни Костенко [Текст] / Т.І. Вавринюк // Філологічні студії. – 2012. - Вип. 7 – Ч. 2 – С. 127 – 133.
2. Могильний А. Соціолінгвістичний аналіз поезії вісімдесятників [Текст] / А. Могильний // Слово і час. - 1995. - № 2. - С.49 – 53.
3. Мовчун Л.В. Філологічна термінологія в поетичному тексті і проблема художньої дефініції (на прикладі термінопоняття «рима») [Текст] / Л.В. Мовчун // Термінологічний вісник – 2013 – вип. 2 (1) - С. 155 – 161.
4. Маленко О.О. Інтелектуальність текстів українського постмодерного дискурсу кінця ХХ століття як вияв модернізації художнього мовлення / О.О. Маленко // Лінгвістичні дослідження: [збірник наукових праць]. – Вип. 10. – Харків, 2003. – С. 88–93.

Список використаних джерел
1. Розумний М. Рамаян [Текст] : поезії / М. Розумний. - К.: Смолоскип, 1997. - 87 с.
2. Соломінська Н. Поезії [Текст] / Н. Соломінська // Дзвін. – 1998. - №4. – С. 81.
3. Махно В. Поезії [Текст] / В. Махно // Сучасність. - 1998. - № 3. - С.67.
4. Мельник Л. Еґо і центр [Текст] : поезії / Л. Мельник. - К.: Смолоскип, 1998. - 88 с.
5. Кейван І. Поезії [Текст] / І. Кейван // Київ. - 1997. - № 5 - 6. - С.72.
6. Міщенко К. Поезії [Текст] / К. Міщенко // Дзвін. - 1994. - № 1. - С.14 – 15.
7. Процюк С. Поезії [Текст] / С. Процюк // Сучасність. - 1995. - № 5. - С.11 – 14.
8. Павлюк І. Нетутешній вітер [Текст] : вірші / І. Павлюк. - Львів: Каменяр, 1993. - 110 с.
9. Неждана Н. Поезії [Текст] / Н. Неждана // Березіль. - 1992. - № 9 - 10. – С. 13-14.
10. Неждана Н.* Котивишня [Текст] : збірка віршів / Н. Неждана. - К.: Смолоскип, 1996. - 108 с.
11. Мудрик С. Поезії [Текст] / С. Мудрик // Дзвін. - 1994. - № 6. - С.12 – 15.
12. Михайлюк П. Щось сталося [Текст] : поезії / П. Михайлюк. – К.: Смолоскип, 1995 – 125 с.
13. Початки [Текст] : антологія молодої поезії / упоряд. А. Бондар, Л. Коломієць, Н. Медведовська, Р. Харчук. – К.: Смолоскип, 1998. – 328 с.
14. Дзюба Т. Поезії [Текст] / Т. Дзюба // Київ. - 1996. - № 5 - 6. - С.31- 32.
15. Дністровий А. На смерть Кліо [Текст] : збірка віршів / А. Дністровий. - К.: Смолоскип, 1999. - 116 с.
16. Дністровий А.* Проповідь до магми [Текст] : поезії / А. Дністровий. - К.: Гранослов, 1998 - 79 с.
17. Виноградов В. Шлях дощу [Текст] : поезії 1987-1995 років / В. Виноградов. - К.: Смолоскип, 1996. - 94 с.
18. Галета О. Переступ і поступ [Текст] : поезії / О. Галета. - Львів: Каменяр, 1998. - 72 с.
19. Скиба Р. Хвороба росту [Текст] : поезії / Р. Скиба. - К.: Смолоскип, 1998. - 240 с.
20. Девдюк Т. Поезії [Текст] / Т. Девдюк // Дзвін. – 1996. - №1. – С. 82.
21. Ципердюк І. Переселення квітня [Текст] : медитації / І. Ципердюк. - К.: Смолоскип, 1996. - 72 с.
22. Вольвач П. Поезії [Текст] / П. Вольвач // Дніпро. – 1998. - №3 – 4. – С. 4.
23. Андрусяк І. Поезії [Текст] / І. Андрусяк // Березіль. - 1995. - № 11 - 12. - С.10 – 135.






 

Биографии знаменитых Политология UKАнглийский язык
Биология ПРАВО: межд. BYКультура Украины
Военное дело ПРАВО: теория BYПраво Украины
Вопросы науки Психология BYЭкономика Украины
История Всемирная Религия BYИстория Украины
Компьютерные технологии Спорт BYЛитература Украины
Культура и искусство Технологии и машины RUПраво России
Лингвистика (языки мира) Философия RUКультура России
Любовь и секс Экология Земли RUИстория России
Медицина и здоровье Экономические науки RUЭкономика России
Образование, обучение Разное RUРусская поэзия

 


Вы автор? Нажмите "Добавить работу" и о Ваших разработках узнает вся научная Украина

УЦБ, 2002-2020. Проект работает с 2002 года. Все права защищены (с).
На главную | Разместить рекламу на сайте elib.org.ua (контакты, прайс)