ЦИФРОВАЯ БИБЛИОТЕКА УКРАИНЫ | ELIB.ORG.UA


(мы переехали!) Ukrainian flag (little) ELIBRARY.COM.UA - Украинская библиотека №1

Тетяна Єщенко (Україна) ПОЛЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНЦЕПТУ «БЛАГО» В ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

АвторДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 23 июля 2020
АвторОПУБЛИКОВАЛ: Єщенко Тетяна
АвторРУБРИКА:




В останні два десятиліття спостерігається зрослий інтерес науковців до проблем церковнослов’янських джерел української мови (Г.П. Арполенко, А. П. Коваль), термінографічної семантизації церковно-обрядової термінології (Н.В. Пуляєва), питань взаємодії української та церковнослов’янської мов (І. П. Чепіга), розвитку церковної лексики (Ю. В. Осінчук), лінгводидактичних аспектів вивчення церковнослов’янської мови (Л. В. Біленька-Свистович, Н. Р. Рибак) тощо. Натомість на теренах вітчизняної науки відсутні праці, які б з’ясовували з історико-мовознавчого погляду процес здійснення категоризації об’єктивної дійсності в межах сакральних концептів, встановивши своєрідність національно-мовної картини світу, її концептосфери.
Одним із основних понять в духовному і світському житті суспільства, що визначає норми його поведінки на рівні етики і закону, є концепт благо. Останнє розуміємо як репрезентант культури в свідомості людини; те, у вигляді чого культура проникає у ментальний світ людини.
Мета розвідки - описати поле функціонування концепту благо в церковнослов’янській та в українській мовах; висвітлити ієрархічні зв’язки між його складниками.
Ретельний аналіз корпусу мовного матеріалу (укладена картотека для аналізу складає понад 119 одиниць) засвідчила, що концепт благо складає ядро концептосфери церковнослов’янської та книжних стилів української мови і є утвердженням аксіологічних цінностей християнської спільноти. Він торкається духовної (Благо) і вітальної (Добро) сфер життя, репрезентуючи водночас і символ, і образ. Вказана вище лексема вживається водночас і як самостійна мовна одиниця, і як частина складних слів, пор.: благо, благовірний, благовіст, благовісник, благодать, благоденство, благодійність, благородний, благословення, благочестивий, благовістити, благий, благополучний, благозвучний, Благовіщення, благодушний, благовіщенський, благоволити, благовоління, благоговійний, благоговіння, благоговіти, благодатний, благоденство, благодійницький, благодіяння, благоліпний, благонадійний, благонамірений, благополуччя, благопристойний, благородство, благословити, благосний, благостиня, благотворний, благоустрій, благочестя, благочинний і под.
Як сегмент ментального поля концепт благо функціонує у ролі маркера образно-поетичного і конфесійного стилів сучасної української мови. Сакральний стиль – явище багатовікове, складне. Церковнослов’янську мову від давніх часів зберігали в чистоті, у високій внутрішній її гармонії. Це невипадково, адже вона має особливе призначення: єднати людину із вічністю, із Богом-Вседержителем, із Добром і Красою, вводити людину у світ всезагальної Любові.
Кількісні показники функціонування слів, котрі містять у своєму складі слово-концепт благо, в обох мовах різна. Частовживаним у словесних витворах високого експресивного стилю української мови є слово «благодать», яке зазвичай вживається у значенні 'ласка', 'милість'. Цікаво помітити, що в церковнослов'янській мові спектр сем був значно ширший і охоплював: 'любов', 'подарунок', 'дар', 'благодіяння', 'подяка', пор.: «и wбрhте іwсифъ благодать пред господиномъ своимъ» - досл.: і набув Йосип любов свого царя (Быт 39, 4); «егда же пріидu, ихже аmе искuсите, съ посланьми сихъ послю ^нести благодать вашu во іерuсалимъ» - досл.: коли ж я прийду до обраних, пошлю їх з листами віднести ваші дари до Єрусалима (1 Кор. 16, 3); «славим господа давшагw тhбе блгодать исцhленїи» - досл.: славімо Господа, що дав тобі дар зцілювати (н. 23 тр); «благодать да#ні# пред вс#кимъ жив|мъ (да бuдетъ), и над мертвецемъ не возбрани благодати» - досл.: милість дарів нехай буде щодо живих, і мертвих не позбавляй благотворіння (Сир. 7, 36); «и аmе благотворите благотвор#m|мъ вамъ, ка# вамъ благодать есть» - досл.: і якщо ви чините добро тим, хто вам робить добро, яка вам за це подяка? (Лк, 6, 33).
Здебільшого лексичні значення слів з благо в церковнослов’янській і в українській мовах збігаються. Підтвердженням цього є функціонування культурних концептів благъ (добрий, хороший) і благовіст (дзвоніння перед початком церковної відправи, служби): «Ударив благовіст, і сальви дужі // Врочисто гримнули» (Л.Забашта); «Вгорі дзвони розносять по придніпровських кручах Господній благовіст» (Д.Бедзик); «Достойнопітая! Благаю! / Цараце неба і землі! / Вонми їх стону і пошли / Благий конець, о всеблагая!» (Т. Шевченко). ««Все упованіє моє / На тебе, мій пресвітлий раю, / На милосердіє твоє, / Все упованіє моє / На тебе, Мати, возлагаю. / Святая сило всіх святих! / Пренепорочная, благая!» (Т.Шевченко). Але трапляються випадки, коли семантичні значення одних і тих самих слів з префіксоїдом благо в церковнослов’янській і в українській мовах різняться.
Так, якщо в церковнослов'янській мові прикметник благонадежн|и означав 'сповнений надії', в українській мові вказана лексема вживається тільки у значенні 'високоморальний', пор.: «благонадежн| творилъ еси с|н| тво#, "кw даеши w грhсhхъ пока#нїе»» - досл. і сповнив надії синів Твоїх, що ти подаєш покаяння в гріхах (Прем. 12, 19).
Зрідка вживаним у конфесійному стилі сучасної української мови є прикметник благообрази|и, який зазвичай перекладається і розуміється як 'вродливий', 'красивий', 'благопристойний', 'благочиний'. Натомість лексико-семантичне поле вказаної лексеми в церковнослов'янській мові охоплювало семи: 'гідний', 'поважний', 'шановний': «благообрази|и іwсифъ съ древа сиемъ речтое тhло твое»» - досл. шановний Йосип, котрий зняв з (Хресного) Древа пречисте Тіло Твоє (Вел. Пт. Веч. Тр. Отп.).
Лексеми благоврhменїе, благоврhменство» в церковнослов’янській мові мали значення точного часу, відповідної миті та благоденства загалом, пор.: «вс# къ тебh чаютъ, дати пиmu имъ во благо врем#»» - досл. і всі чекають від Тебе, що (Ти) даси їм поживу, коли буде потрібно (Пс 103, 27). У сучасній українській мові це слово, окрім семи 'своєчасність', набуло значень 'вигідний', 'корисний'.
Переконуємося: усталилася традиція, за якої церковнослов’янізми постають у ролі так званих «крилатих» висловів. Так, афоризм «благословенна> т| средь жонъ» - досл. благословенна ти поміж жонами (Лука, 1, 42), в українській мові вживається з метою підкреслення високої місії матері. Зокрема, І.Франко порівнює пісню з матір’ю, витворюючи патетичний стиль художнього мовлення: «Благословенна ти поміж жонами, / Одрадо душ і сонце благовісне, / Почата в захваті, окроплена сльозами, / О раю мій, моя ти муко, пісне!»
Процес словотворення за допомогою префіксоїда благо в сучасній українській мові триває і досі. Фіксуємо низку лексем, які виникли за моделями церковнослов'янської мови, пор.: благовихований, Благослав (ім’я людини) тощо.
Загалом функціонально-семантичне поле концепту благо в церковнослов'янській та українській мовах охоплює варіантні значення: любов, добро, щастя, милість, ласка, святість, краса, гармонія, рай, щедрість, правда, радість, милосердя, подяка, дарунок, живодайність, добродійність, мудрість, доброчесність, добропорядність, ключовими з-поміж яких є ‘добро’ і ‘милість’.






 

Биографии знаменитых Политология UKАнглийский язык
Биология ПРАВО: межд. BYКультура Украины
Военное дело ПРАВО: теория BYПраво Украины
Вопросы науки Психология BYЭкономика Украины
История Всемирная Религия BYИстория Украины
Компьютерные технологии Спорт BYЛитература Украины
Культура и искусство Технологии и машины RUПраво России
Лингвистика (языки мира) Философия RUКультура России
Любовь и секс Экология Земли RUИстория России
Медицина и здоровье Экономические науки RUЭкономика России
Образование, обучение Разное RUРусская поэзия

 


Вы автор? Нажмите "Добавить работу" и о Ваших разработках узнает вся научная Украина

УЦБ, 2002-2020. Проект работает с 2002 года. Все права защищены (с).
На главную | Разместить рекламу на сайте elib.org.ua (контакты, прайс)