ЦИФРОВАЯ БИБЛИОТЕКА УКРАИНЫ | ELIB.ORG.UA


(мы переехали!) Ukrainian flag (little) ELIBRARY.COM.UA - Украинская библиотека №1

Тетяна Єщенко (Україна) ТЕОНІМ «БОГ» У МОВНОКУЛЬТУРНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНЦІВ

АвторДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 23 июля 2020
АвторОПУБЛИКОВАЛ: Єщенко Тетяна
АвторРУБРИКА:




Опубліковано6
// Роль науки, релігії і суспільства у формуванні моральної особистості. Розвиток засобів комунікації як чинник трансформації сучасного релігійного життя: матеріали ХХХ Міжнародної науково-практичної конференції 9 грудня 2011 року. – Донецьк: ІІІІІ «Наука і освіта», 2011. – С. 306 - 309

Постановка проблеми. Теоніміка в україністиці ще не набула достатнього розвитку і є малодослідженим аспектом вивчення мови. Це почасти пояснюється зміною світоглядних уявлень українців, коли народні вірування поступилися християнству. На своєрідне забуття слов’янських традицій («поганства») вказує і те, що повністю стерлася з пам’яті українців етимологія слів, як-от: доля, недоля, лад, диво, злидні, рід, вітрило та ін., які у давні часи були власними назвами божих істот, натомість сьогодні вказані лексеми сприймаються буденно. Досить тривала атеїстична ідеологія, яка панувала в колишній Радянській Україні, теж сприяла табуюванню наукових розвідок, які б студіювали конфесійний стиль мовлення в цілому. На наше глибоке переконання, завданням лінгвістичної науки третього тисячоліття є надолуження знань щодо ґенези та функціонування теологічної лексики у сучасній українській мові, висвітлення дериваційних процесів, які відбулися упродовж тисячоліть, встановлення зв’язку між так званою «народною етимологією» (за О.Потебнею) і сучасною семантикою лексичних одиниць.
Мета доповіді – описати лексичні одиниці, які у своєму складі містять глибинні етнонашарування теоніма «Бог»; з’ясувати своєрідність їх уживання у мовнокультурному дискурсі.
Джерельною базою дослідження слугують прислів’я, приказки, фрезеологізми української мови.
Українці завжди мали віру у душі (пор.: Без Бога ні до воріт, - а з Богом хоч і за море; Бог знайде, хоч і в печі замуруйся, а хоч і під печею; Бог все бачить; Від Бога нігде не сховаєшся (бо Його око і на воді, і на землі, і під землею); Від людей сховаєшся, а від Бога ні; Кого Бог сотворить, того не уморить; Коли Бог не годить, то і вогонь не горить; Кому Бог поможе, той все переможе. Народною мораллю засуджувалося негідна поведінка людини, безвір’я: Коли сіно в стозі, то забув о Бозі; Коли зле гадаєш, чому ж Бога благаєш; Хто - коли тривога, то до Бога, а по тривозі забуде о Бозі, - то горе йому; Хто проти Бога, то і Бог проти нього).
Слово «Бог» перського походження й етимологічно означає «багатство», «добро», пізніше – «того, хто дає (подає) добро»: Господь милосердний ніколи не спить: у цього щастя відбирає, а тому дає; Бог не гуляє, а добро розділяє: в одного візьме, а другому дасть; Бог богатий, то й нам дасть; Бог нерівно ділить: жде щоб самі ділились; Бог сказано, з роду не гуляє, все вилами перекидає: один наїсться, другому подає; Що Бог дасть, то не напасть; Як Бог дасть, то і в вікно подасть; Дав Бог роток, дасть і кусок; Дасть Бог — не відмолишся, ні не відкупишся; Дасть Бог день — дасть і пожиток; У Бога всього много; Як Бог не поможе, то і святі не оборонять; Не все ж Бог дарує, про що люд міркує.
Віддавен, ще в дохристиянський період, це слово поставало складником численних теонімів – Білобог, Чорнобог, Дажбог, Святибог, Стрибог, Ятробог, Курячий Бог, Вогнебог, Всебог, Божич. Цікаво помітити, що Всебога наші пращури називали Старим Богом, Прабогом, Дідо-Всевідо, Великим Богом, Батьком (пор.: Бог батько, цісар дядько; Бог - батько: як буде нас тримати, то буде й годувати; Бог старий господар, має більше ніж роздасть). Це вказує на історичну давнину української мови, лексика якої є справжньою скарбницею народних вірувань та традицій.
Нині слово «Бог» ми уживаємо у значенні Святої Трійці: Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа.
Упродовж віків українці щиро вірили, що все робиться з Божої волі (На все Божа воля!): Як Бог не схоче, то хоч десять голів май, то нічого не зробиш; Бог покорить, Бог і простить; Бачить Бог з неба, що кому треба; Без Бога ні до порога; Без Божої волі і волос з голови не спаде; Божа воля, Божа й сила; Над Богом немає нікого; Чоловік міркує, а Бог керує; Нема в світі над Бога; Бог те знає, а не ми грішні; Бог знає, що він робить; Бог дасть нуждочку, Бог дасть що і оздоровить; Бог покорить, Бог і простить; Як Божа воля, то виринеш з моря; Він знає, що починає; Не родить рілля, але Божа воля; Що Бог навіне, того ніхто не мине; У Бога все мога; Вільно Богу, що хотіти, те чинити; Божих сил не можна вгадати; Вільно Богу, і звязавши у рай вкинути; З Богом не битись, Його свята воля; Нам Бога не вчити, як хліб родити; Як Бог змочив, так і висушить; Усі ми під Богом; Усі під Богом ходимо; Чоловік стріляє, а Бог кулі носить; Чоловік крутить, а Бог розкручує.
Сучасна мова рясніє словами, які містять у собі відлуння давніх смислів: збіжжя – те, що подають Боги, зубожіти – позбавитися заступництва Богів, небога – та, від якої відступилася опіка Божа, богатир – той, сила якого полягає в добрі, небіжчик – людина на землі без опіки Божої, багач, багатий – хто має добро.
Архаїчними є також лексичні одиниці, які колись були вигуковими сполуками, а нині – етикетними формулами українців: спасибі – Спаси, Боже!; бозна – Бог знає!; помагайбі – помагай, Боже! Деякі вигуки вживаються у сучасному українському дискурсі як усталені вислови: бійся (побійся, бійтеся, побійтеся) Бога! – застереження, прохання не робити чогось, не казати так; Боже мій! - вигук для вираження здивування, радості, страждання; Боже, поможи (помагай)! Бог на поміч! Бог у поміч! Богпоміч! Дай Боже! Дай Боже щастя! – вітання з побажанням успіхів тому, хто щось робить, працює (пор.: Як Бог поможе, то все буде гоже; Роби небоже, то й Бог допоможе! Якби не Бог — хто б нам поміг! Як Бог не поможе, то і святі не оборонять). Але наші прадіди вміли не тільки молитися, але й з вірою в душі тяжко працювати, зважати і свій розум: Бога взивай, а рук прикладай; Богу молись, а сам стережись; Боже поможи, а сам не лежи; На Бога надійся, а сам не дармуй; На Бога складайся, розуму ж тримайся; Не все до Бога: треба й до розуму свого.
Поширеними в мові є вислови: з Богом! Бог з тобою! (пор.: Хто з Богом, Бог з ним) – побажання успіхів, щастя!; Слава Богові (Богу)! – добре, гаразд, як видно, ніврок; борони (боронь), Боже! Крий, Боже! Не дай (не приведи), Боже! Нехай (хай) Бог боронить (милує)! - вираження небажаності, заперечення чого-небудь. У цьому ж значенні вживається вислів: це якась Божа кара! (пор.: Бог довго жде, та тяжко карає; Бог не карає прутом; Бог не трубить, коли чоловіка губить; Караючи, Бог і змилується; Кого Бог любить, того і карає (навідує, наказує); Кого Бог засмутить, того і потішить.
Колись у сиву давнину Чумацький Шлях називали Богів Шлях, Божа Дорога, яка перехрещувалася посеред неба: одна вела праведні душі в рай, інша – грішні душі в пекло (пор.: Від серця до Бога, навпростець дорога; Від серця до неба шляху не треба).
Висновки. Українська мова є перехрестям і старої, і нової культур. Вона увібрала в себе відлуння віків, є осердям світогляду українського народу, який формувався упродовж тисячоліть. Давні теоніми з часом набули інших конотацій, втративши свій первинний сенс.

Література
1. Номис М. Українські приказки, прислів'я і таке інше / М. Номис. – Київ: Либідь, 1993. – 768 с. (Серія: «Пам'ятки України»).
2. Фразеологічний словник української мови. – Книга 2. - / Уклад. В.М. Білоноженко, В.О. Винник, І.С. Гнатюк та ін. – К.: Наукова думка, 1993. – 980 с. - ISBN 5 – 12 – 000635.
3. Яніцька К.Л. Знайшов – не скач, згубив – не плач : українські прислів’я, приказки, усталені вислови / К.Л. Яніцька. – К.: Довіра, 2002. – 200 с. - ISBN 966-507-137-8.






 

Биографии знаменитых Политология UKАнглийский язык
Биология ПРАВО: межд. BYКультура Украины
Военное дело ПРАВО: теория BYПраво Украины
Вопросы науки Психология BYЭкономика Украины
История Всемирная Религия BYИстория Украины
Компьютерные технологии Спорт BYЛитература Украины
Культура и искусство Технологии и машины RUПраво России
Лингвистика (языки мира) Философия RUКультура России
Любовь и секс Экология Земли RUИстория России
Медицина и здоровье Экономические науки RUЭкономика России
Образование, обучение Разное RUРусская поэзия

 


Вы автор? Нажмите "Добавить работу" и о Ваших разработках узнает вся научная Украина

УЦБ, 2002-2020. Проект работает с 2002 года. Все права защищены (с).
На главную | Разместить рекламу на сайте elib.org.ua (контакты, прайс)