ЦИФРОВАЯ БИБЛИОТЕКА УКРАИНЫ | ELIB.ORG.UA


(мы переехали!) Ukrainian flag (little) ELIBRARY.COM.UA - Украинская библиотека №1

СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ПОЛІТЕХНІЧНОГО НАВЧАННЯ.

АвторДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 10 ноября 2003
АвторОПУБЛИКОВАЛ: Виктор Фашион
АвторРУБРИКА: ВОПРОСЫ ОБРАЗОВАНИЯ




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УІПА
7.010104.38 "Профессиональное образование. Моделирование, конструирование и дизайн швейных изделий"
Контрольна робота
СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ПОЛІТЕХНІЧНОГО НАВЧАННЯ.
Харків 2004
Приняла преподаватель - Девятьярова Татьяна Анатольевна с оценкой «хорошо».
Політехнічне навчання - навчання, яке дає знання про основи головних галузей соціалістичного індустріального та сільско-господарського виробництва та низку практичних вмінь, необхідних для участі у виробничий праці. Це одне з найважливіших засобів виховання всебічно розвинутих членів соціалістичного та комуністичного суспільства. В результаті політехнічного навчання випускники загальноосвітніх шкіл отримують не тільки загальну, але й політехнічну освіту. Задача політехнічної освіти підростаючих поколінь -програмна вимога КПРС. Вірне вирішення цієї задачі пов'язане з іншими кардинальними проблемами комуністичного виховання і освіти. Вперше на необхідність політехнічного навчання вказали К. Маркс та Ф. Енгельс, які вбачали в ньому навчання, що знайомить з основними принципами всіх процесів виробництва. Ф. Енгельс писав, що промисловість, яка ведеться спільно і за планом, вимагає людей зі всебічно розвиненими здібностями, людей, які орієнтуються у всій схемі виробництва.
В.І. Ленін в своїх роботах розвивав погляди К. Маркса та Ф. Енгельса на політехнічну освіту. В.І.Ленін рекомендував для всіх шкіл точно і детально визначити мінімум політехнічних знань, який в своєму складі мав би основні поняття про електрифікацію, про застосування електричного струму в механічному і хімічному виробництві, землеробстві.
В зв'язку з прискореним науково-технічним прогресом змінилася і роль всіх робітників соціалістичного виробництва СРСР. Від них тепер вимагався не
тільки професіоналізм, але й розуміння основ виробництва, вміння контролювати технологічні процеси, роботу обладнання, брати участь в творчій праці колективу. Тому на даному етапі зміст політехнічного навчання визначається не тільки вимогами науково-технічного та культурного прогреса, але розглядається як загальна задача школи. Політехнічна освіта знайомить школярів в теорії та на практиці:
а) з застосуванням знань з основ наук на виробництві;
б) з найважливішими науково-технічними та економічними питаннями суспільства - проблемами енергетики, комплексної механізації, автоматизації та хімізації виробництва;
в) з загальними науковими принципами будови та дії найбільш розповсюджених в різних виробництвах технічними об'єктами та найважливішими технологічними процесами;
г) зі змістом праці за основним групами професій матеріального виробництва;
д) з науковою організацією праці і виробництва, його економікою та плануванням;
е) з характером та змістом виробничих відносин в суспільстві.
Політехнічне навчання озброює практичними вміннями, які необхідні для виконання самої різної праці в виробничих умовах. До цих вмінь належать: планування своєї діяльності, організація робочого місця і праці, вимірювання, обчислювання, читання та креслення схем та креслень, технічне моделювання і конструювання, проведення експеримента (лабораторного), монтаж, збірка, обробка виробів тощо.
Політехнічне навчання виконується під час занять з загальноосвітніх
дисциплін, трудового навчання в усіх класах, позакласних занять з техніки і суспільно корисної праці
Основні методи та форми політехнічного навчання - лабораторні роботи, демонстрації дослідів на моделях і макетах, вирішення задач з технічним і технологічним змістом. Конкретизація, поглиблення та поширення політехнічних знань і особливо вмінь досягається під час трудового навчання, де спираючись на загальноосвітню підготовку, школярі вчаться застосовувати знання на практиці, в тому числі і на виробничій, поширюють свої уявлення про сучасну техніку, технології, організації та економіці виробництва. Учні використовують знання про виробництво та виробничі відносини в суспільно корисній і виробничій праці, практично пізнають основи сучасного виробництва.
Звідси випливає політехнічний принцип в трудовому навчанні, згідно якого, на прикладі вивчення конкретних об'єктів техніки, технологічних процесів та трудових прийомів вивчаються загальні основи сучасного виробництва. Політехнічний принцип не вимагає, щоб досконально вивчались подробиці та особливості окремих виробництв, об'єктів та процесів, а передбачає лише ознайомлення з загальними науковими принципами, характерними для багатьох основних конкретних виробництв. В зв'язку з цим кожний механізм, машина, явище, які вивчаються учнями на уроках трудового навчання, розглядаються як представники широких груп аналогічних пристроїв і процесів. Задача вчителя полягає в тому, щоб на прикладі конкретного, одиничного познайомити учнів з загальним явищем, характерним для великої групи аналогічних предметів. Політехнічний принцип реалізується на всіх етапах трудового навчання. З позицій цього принципу вивчаються техніка, технологія, економіка виробництва.
За часів СРСР постановка вказаної загальної цілі трудової підготовки
школярів була зумовлена насамперед тим, що серед різноманітних видів діяльності людини головне місце займає праця, а вона, згідно марксистсько- ленінського вчення, є провідним засобом розвитку всіх сил і здібностей (духовних, моральних та фізичних) людини. В соціалістичному суспільстві
саме праця зумовлювала багатогранний вплив на формування особистості, тому
що був способом задоволення людських бажань, творцем суспільного багатства, фактором суспільного прогресу, засобом формування людини і розвитку суспільства в цілому.
З позицій В. Кальней загальна ціль трудової підготовки школярів за часів радянського суспільства конкретизувалася постановкою відповідних задач, які вказували на єдність виховної розвиваючої, політехнічної, практичної, профорієнтаційної та професіональної її спрямованості. В. Кальней умовно розділяє ці задачі на дві групи:
- до першої групи відносяться задачі, пов'язані насамперед з комуністичним вихованням учнів та їх розвитком (виховання свідомого ставлення до навчання, моральний та інтелектуальний розвиток особистості, фізичний розвиток, виховання готовності до праці, необхідності в праці, суспільної активності, поваги ду людей праці, дбайливого і обережного ставлення до суспільних надбань та рідної природи), В процесі трудового та професійного навчання школярі привчаються до самостійності і наполегливості в вирішенні трудових задач, навчаються планувати та виконувати суспільно важливі справи, працювати колективно, допомагати товаришам...
- друга група задач трудової підготовки головним чином указує на необхідність єдності політехнічного навчання та поєднання навчання з виробничою працею, а також характеризують специфіку предмета «Трудове та професійне навчання» як такого, що дає учням загальнотрудові та професійні знання про предмети, засоби і процеси праці, та навчає аналогічним вміння та навичкам (формування трудових навичок та вмінь, технічних, технологічних, конструкторських та первісних економічних знань, застосування знань з основ наук в трудовій діяльності, розширення та поглиблення політехнічного кругозору учнів, ознайомлення їх з загальними науковими основами сучасного виробнцтва, формування стійких інтересів до певних видів праці, підготовка учнів до виконання необхідних видів праці вдома, в сім'ї та за місцем проживання...)
В досягненні загальних цілей і задач трудової підготовки особливо важливу роль мав навчальний предмет «Трудове та професійне навчання», на яке навчальним планом середньої загальноосвітньої школи згідно з настановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «О дальнейшем совершенствоании общего среднего образования молодежи и улучшения условий работи общеобразовательной школы» (квітень 1984 р.) та «Об улучшении трудового воспитания, обучения, професиональной ориентации школьников и организяции их общественно полезного, производительного труда» (квітень 1986 р.) відведено в I - VII класах 2 години, в VIII - IX - 3 години, в X – XI (XII) - 4 години на тиждень. Вивчаючи даний предмет, школярі повинні оволодівати загльнотрудовими та професійними знаннями, вміннями та навичками та отримати підготовку до свідомого виконання обов'язкової суспільно корисної, виробничої праці. [1]
Зігдно з Положенням про організацію суспільно корисної, виробничої праці учнів загальноосвітніх шкіл, затвердженого Міністерством освіти СРСР від 11 травня 1985р., основними задачами суспільно корисної, виробничої праці учнів є формування свідомої необхідності праці, виховання в дусі колективізму, трудової та виробничої дисципліни, знайомство на практиці з основами сучасного виробництва, закріплення умінь та навичок, знань, які отримано в процесі трудового та професійного навчання, загальноосвітньої підготовки, економічне виховання, формування уяви про виробничий план, обліку та нормування праці, заробітну платню...[2, 12]
У наступному ставлення державних органів України до трудової підготовки учнів загальоосвітніх шкіл не було послідовним: у Постанові Верховної ради від 16.07.1997 р. зазначається: «здійснити кокретні заходи, спрямовані на відновлення в закладах освіти трудового виховання, навчання і професійної орієнтації учнів, психологічної підготовки їх до свідомого життя в нових економічних умовах, формування у школярів і учнів усвідомлення потреби в праці.» У 1998 р. Президент України дає доручення розробити нормативні акти про трудові об'єднання дітей, учнівські виробничі бригади, кооперативи, малі підприємства і створити реальні умови для їхньої діяльності, але в цей же час колегія Мінсовіти знімає республіканські олімпіади з трудового навчання та дозволяє школам використовувати години трудового навчання для поглибленого вивчення інших предметів.
Вже наприкінці II половини XX століття освітяни покладали на трудове навчання наступні функції, які повністю відповідали певним завданням загальноосвітньої школи.[3, 30-33]
1. Ознайомлення учнів з основами наук. Згідно із законом про освіту, загальна освіта знайомить учнів із людиною, природою, суспільством і виробництвом. Останнє є складним системним об'єктом. Знайомство з ним не може укластись у будь-яку одну навчальну дисципліну. В практиці школи природознавство дає уявлення про природничі наукові основи виробництва, суспільство - про суспільні, а трудове навчання - про технічні.
У предметах основ наук, де основи виробництва є навчальним матеріалом з певними закономірностями, учні не можуть одержувати систематизованих знань в цьому напрямку. Однак при підвищенні рівня науково-технічного прогресу без системних знань з основ наук не можливо уявити стандарт змісту освіти на будь-якому рівні. Забезпечити такий стандарт - було одним з головних завдань трудового навчання, об'єктом вивчення якого є саме основи виробництва, які включають три основні елементи: техніку, технологію та управління (економічні основи).
Ознайомлення з виробництвом потрібне для того, щоб дати уявлення про
нього як про суттєву частину середовища, що оточує людину й показати
динаміку, яка знаходить відображення у науково-технічному прогресі.
До безперервного удосконалення знарядь праці, технологічних процесів, організації виробництва призводить прагнення підвищити один із головних засобів конкурентної боротьби - продуктивність праці. Як результат – існуючі професії наповнюються новим змістом та з'являються зовсім нові робочі місця, які потребують фахівців. Зважаючи на вищесказане, Д. Тхоржевський стверджував, що політехнічна освіта має показати сучасній молоді необхідність удосконалення своєї професійної майстерності, оволодіння новими, більш
прогресивними професіями, тцо є вимогою сучасного науково-технічного прогресу. Крім того, політехнічна освіта розкриває те спільне, що є у різних, зовні майже не схожих, професіях, що полегшує перехід від однієї до другої професії.
2. Ознайомлення учнів із людською діяльністю. У законі України «Про освіту» вказується, що загальноосвітня школа має забезпечити професійне самовизначення учнів, що має велике соціально-економічне значення. Особливо важливу роль у виконанні цього завдання повинно відігравати трудове навчання.
Професійне самовизначення відбувається у двох напрямах: з одного боку учні знайомляться зі світом професій, а з іншого - пізнають себе, свої можливсоті і здійснюють вибір з урахуванням реальних можливостей.
Такий підхід в наприкінці II половини XX століття вважався новим порівняно з тим, який мав місце у радянській школі, де на перший план висувались інтереси держави, а не кожної оркемої особистості. При цьому індивідуальні психофізіологічні особливості дітей ніхто не вивчав, професійна робота велась на недостатньому рівні. За словами Д. Тхоржевського особливу роль в цьому процесі на той час повинен був відігравати вчитель трудового навчання. Майже все населення України зайняте у сфері виробництва (матеріального та нематеріального). Тому саме через трудове навчання може забезпечуватись найширший «вхід» у світ професій, який органічно вписується у зміст трудового навчання.
Ознайомившись з працями В.Симоненко, С.Кисельова, Д.Тхоржевського , Є.Клімова, В.Моляко, В.Мадзігона [4,5,6] ми можемо зробити висновок, що в процесі політехнічної освіти є умови для того, щоб створити уявлення про професії загалом не порушуючи цілісності та логіки навчального процесу. Дослідження психологів, зокрема В.Богуславського, Ю.Трофімова показують, що знайомство з професіями повинно носити не лише теоретичний, а й практичний характер, тобто учні повинні «приміряти до себе» певні професії, що можливе лише під час трудового навчання.
3. Формування якостей особистості відповідно до вимог суспільства. Трудовому навчанню, через специфіку його змісту, притаманні виняткові можливості, наприклад, у формуванні таких якостей, як працелюбність та творче ставлення до продуктивної праці. Тому пріоритетним у процесі трудового навчання є трудове виховання. Разом із тим у трудовій діяльності учні стикаються з різноманітними аспектами життя суспільства, що створює умови для морального, естетичного, екологічного та економічного їх виховання. За правильної організації навчального процесу трудове навчання сприяє також розумовому вихованню особистості.
4. Забезпечення індивідуального підходу до учнів для розвитку їх здібностей. Наприкінці II половини XX століття однією з пріоритетних тенденцій з розвитку системи освіти визнана диференціація змісту навчання. З точки зору здібностей до творчої технічної діяльності, творчої участі у технологічних процесах учні різняться так само, як на заняттях із математики,
мови та інших навчальних дисциплін з основ наук. У методичному плані проблема індивідуального підходу до учнів з метою врахування їх здібностей розроблена досить детально. У самому змісті конструкторської та технологічної діяльності закладені можливості диференціації завдань учням за складністю. При цьому зберігається колективний характер навчальної діяльності учнів, що полегшує керівництво нею з боку вчителя та дає учням реальне уявлення про організацію праці в умовах виробництва.
На основі викладеного, можна зробити висновок, що трудове навчання є загальноосвітньою навчальною дисципліною, яка становить один з обов'язкових елементів змісту загальної середньої освіти, без якого не можливе повне здійснення її завдань та функцій.
Порівнюючи функції освіти в цілому та трудового навчання зокрема можна зробити висновок про те, що у формуванні політехнічної культури провідне місце серед загальноосвітніх навчальних предметів трудове навчання займає провідне місце.
Література
1.Кальней В.А. и др.. Основы методики трудового и профессионального обучения /В.А.Кальней, В.С.Капралова, В.А.Поляков; под ред. В.А.Полякова.- М.: Просвещение, 1987- 191с.
2. Воспитание учащихсяв процессе трудового обучения/ Т.Н.Мальковскася,И.Д. Аванесян, Т.С Буторина и др..- М.: просвещение, 1986- 192 с.
3. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання- Ч.1: Теорія трудового навчання.- К.: РННЦ «ДІНІТ».- 2000-321с.


4. Мадзігон В. М. Зміст шкільної освіти : яким йому бути / В. М. Мадзігон // Педагогічна газета. – 1998. – № 6. – С. 2.
5. Милерян Е. А. Психология формирования общетрудовых политехнических учений / Е. А. Милерян.– М. : Педагогика, 1973. – 299 с.
6. Моляко В. О. Психологічна готовність до творчої праці / В. О. Моляко. – К. : Знання, 1989. – 8 с.






 

Биографии знаменитых Политология UKАнглийский язык
Биология ПРАВО: межд. BYКультура Украины
Военное дело ПРАВО: теория BYПраво Украины
Вопросы науки Психология BYЭкономика Украины
История Всемирная Религия BYИстория Украины
Компьютерные технологии Спорт BYЛитература Украины
Культура и искусство Технологии и машины RUПраво России
Лингвистика (языки мира) Философия RUКультура России
Любовь и секс Экология Земли RUИстория России
Медицина и здоровье Экономические науки RUЭкономика России
Образование, обучение Разное RUРусская поэзия

 


Вы автор? Нажмите "Добавить работу" и о Ваших разработках узнает вся научная Украина

УЦБ, 2002-2019. Проект работает с 2002 года. Все права защищены (с).
На главную | Разместить рекламу на сайте elib.org.ua (контакты, прайс)