ЦИФРОВАЯ БИБЛИОТЕКА УКРАИНЫ | ELIB.ORG.UA


(мы переехали!) Ukrainian flag (little) ELIBRARY.COM.UA - Украинская библиотека №1

Тетяна Єщенко (Україна) ТЕКСТОВА КАТЕГОРІЯ «ІНФОРМАТИВНІСТЬ» У ХРИСТИЯНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ НАТАЛІЇ НАЗАР

АвторДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 23 июля 2020
АвторОПУБЛИКОВАЛ: Єщенко Тетяна
АвторРУБРИКА:




Опубліковано:
// Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. – Т.43. Історія. Музейна справа. Бібліотечна справа. Літературознавство. Портрет сучасного Донбасу. – Маріуполь: Східний видавничий дім, 2017. - С. 162 - 175.

Постановка проблеми. У текстовій категорії відбито найзагальніші і найсуттєвіші ознаки, зв’язки та відношення предметів, явищ об’єктивного світу. Категорія інформативності тексту належить до змістових, або концептуальних, які відображають особливості його змістового боку (інформативність, антропоцентричність, референційність, інтертекстуальність, континуум) і охоплюється поняттям «інформація». У наукових розвідках її визначають по-різному: позначення змісту (Н. Вінер), сукупність різних видів повідомлень (К. Шенон); асоціюють з відомостями, даними, повідомленням. Інформація – здобуті людським розумом і досвідом знання та повідомлення, що є основою, місткістю і наповненням низки вербальних текстів. У лінгвістичній теорії тексту інформація ототожнюється із номінацією, смислом, змістом. Не дивним є те, що саме інформативність тексту у мовній комунікації стала одним із основних мотивів розвитку прагматичної і когнітивної лінгвістики. Адже кожний текст - акумулятор інформації і канал її передачі. Інформативним є будь-який тип тексту (художній, нехудожній), оскільки він містить ступінь новизни і несподіваності, що є в елементах тексту, для аудиторії.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор. Ретельне вивчення наукових джерел з окресленої проблеми засвідчило: одним із перших науковців, хто систематизував і найповніше описав у мовознавстві текстові категорії був І.Р. Гальперин [Гальперин 1981]. З часом у працях Н. Валгіної [Валгина 2003], Г. Ворожбитової [Ворожбитова 2005], Н. Грушко Грушко 2001], Т. Єщенко [Єщенко 2009], І. Кочан [Кочан 2008], Л. Кравець [електр], Ю. Левицького [Левицкий 2006], Г. Поберезької [електр], О. Селіванової [Селіванова 2008] порушується питання інформативності як типологічної ознаки словесного цілого. Оскільки багато текстів передають не лише те, що має буквальну інтерпретацію, але й те, що вплетено у текст асоціаціями і конотаціями, почасти неусвідомлюваними, І.Г. Гальперін розрізняє три види інформації:
1) змістово-фактуальну інформацію, що відображає конкретний опис подій, фактів, процесів, які відбуваються у реальному світі, експліцитні, виражені вербально у предметно-логічних значеннях, на основі досвіду;
2) змістово-концептуальну інформацію – індивідуально-авторське розуміння відношень між явищами, що описані засобами попереднього типу інформації, задум автора, його інтенція, сприймання читачем зв’язків причини і наслідку, їхньої значущості у соціальному, політичному, культурному житті суспільства;
3) змістово-підтекстову інформацію – імпліцитний зміст тексту, що грунтується на здатності одиниць мови породжувати асоціативні та конотативні значення, а також на здатності речень у надфразових єдностях додавати певні смисли [Гальперин 1981: 25-41]. Проте відсутні наукові розвідки, в яких розглядалися мовні засоби вираження текстової категорії інформативності у поезії.
Мета розвідки – описати типологію вияву інформації у віршованих творах Наталії Назар, з’ясувати мовні засоби вираження текстової категорії інформативності.
Джерельною базою праці є поетичні твори Наталії Назар, які увійшли до збірок: «Найбільше таїнство життя», «Записки чужинця», «Монолог ненародженого життя», «Обірвана пісня Любові».
Виклад основного матеріалу. Аналіз різних типів інформації у християнській поезії досліджуваного автора надав підстав констатувати: мовець оформлює зміст словесних цілих вдаючись до концептуальної інформації. Остання постає як засіб формування найглибшого шару віршованого твору – концепта - носія ідеї цілого тексту. У цьом сенсі цікавими є авторські афоризми, які містять життєву мудрість і філософію адресанта, пор.: «Для щастя – вічність, для терпіння – час»; «Без Святої Благодаті Плоду доброго не дати»; «Сила краплі понад міць граніту, а любові – понад злобу світу»; «Щоб заспівати, щоб бути поетом, треба співати лиш з Богом дуетом»; «Бог крізь тебе дивиться на світ». Концептуальна інформація ґрунтується на модальності - суб’єктивно-оцінному ставленні автора до змісту висловлювання у плані реальності / ірреальності. Модальність містить субкатегорію емотивності, яка разом з антропоцентричністю оптимізує інтерактивність авторського тексту і читача. Переконуємося: саме така модальність здебільшого виявляється у художніх текстах Наталії Назар. Адже у них автор висловлює своє ставлення до зображуваного. У християнській поезії досліджуваного нами автора концептуальна інформація може словесно виражатися у назві тексту («Монолог ненародженого життя», «Книга Буття переповнена див», «Німі діалоги», «Помаранчева осінь» тощо), епіграфі (до вірша «Я не вірю тобі, пишна пані» - «Людська слава ніщо. Вона як дим розсіюється в одну мить» (Св. Тереза з Ліз’є), до тексту «Це ж часу скільки: ХХІ вік!» - «Найбільша втрата нашої епохи – це втрата почуття гріха» (Вітторіо Мессорі), «Блаженні чисті серцем» (Господь Ісус Христос), до поетичного твору «Чого вам сосни ще бажати?..» - «Поглянь на веселку й благослови її Творця, у своєму сяйві вона прекрасна» (Сирах, 43, 11), до вірша «Вчуся» - «Навчіться від Мене, бо я лагідний і сумирний серцем і найдете полегшу душам вашим…» (Мт. 11, 29), до твору «Алея тиші» - «О ця Ісусова тиша, Яка музика до серця» (Св. Тереза з Ліз’є), до вірша «Священник» - «Господи, дякую Тобі за доброту, яку Ти виявив мені через своїх священників», до художнього твору «Ну що, Тарасе, чисті в тебе мрії…» - «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з малим дитяточком…» (Т. Г. Шевченко), до вірша «Мій смуток в радості звершаю…» - «Нехай слова мої, мов квіти Тобі, Святіший Отче…», до вірша «Ох, поцілунок! Як багато значить!..» - «… і поцілунку не дам тобі, як Юда», до вірша «Люблю усе, що вміє говорити…» - «Які ж бо прекрасні всі діла Господні» (Сирах, 39, 16), присвяті (Євгену і Оксані Назар – вірш «Morts sola», присвячую п. Людмилі – вірш «Бомж», с. Магдалині Чайківській СНДМ – вірш «Solo per lei», «Вервиця», с. Діогені Терешкевич СНДМ - вірш «В зимову нічку, в мить безсоння…», найдорожчому Папі Івану Павлу ІІ – вірш «Усіма любленому», Україні – вірш «Біль», с. Єронімі СНДМ – вірш «Лиш не моя, лиш не моя…», ключових словах («Любити – терпіти, в покорі маліти…» («Любити»), «Це я» («Я»), «Молитва» («Не дай мені, Боже!»). У творі «Gloria» поетеса використовує антропометафоричний паралелізм, коли в кожному рядку повторюється дієслово «шепоче», яке входить до метафоричних контексту, як-от: «шепоче ліс», «шепочуть хвилі», «шепочуть зорі», «шепочуть квіти». Вказаний художній спосіб надає висловленню особливої експресії і емоційного нарощування крізь однотипні образи. До того ж, для зазначеної поезії властива анафора – стилістичний прийом повторення початкових віршованих строф : «Про Твою Любов шепоче…». До такого ж прийому вдається автор у віршах «Моя сім’я», «Господь намалював для мене день…», «Помаранчевий дощ» (IV цикл «Потім…»), «ТИ прийдеш до мене в час мого терпіння…», «ТИ мій День і моє Моління…»:
ТИ мій День і моє моління!
ТИ мій Плач і моє Сумління,
ТИ моє із гріха Вставання,
ТИ моє Неустанне Зітхання,
ТИ безсилля мого певна Сила,
ТИ польоту мого Дужі Крила,
ТИ глибин моїх Сокровення,
ТИ пера мого Вічне Натхнення
ТИ Любове моя Безміра,
ТИ невіри моєї Віра,
ТИ до Бога моє Благання,
ТИ Надія моя в мить конання,
ТИ думок моїх Світле Успіння,
ТИ у смерті моїй Спасіння («Записки чужинця», с. 55).
На інтровертну природу мовної особистості автора вказують ключові слова-концепти: туга, світло, Бог, Книга Життя, Пречиста, храм, Небо, Божа Воля, Воскресіння, Розпʼятий Христос, Преображення, Творець, Правда, Вічність, Надія, Сумління, Плач, Натхнення, Віра, Спасіння, мудрість, покора. Вони є наскрізними інтродуктивними образами, які віддзеркалюють ідейне наповнення віршованих текстів Наталії Назар. Отож, суб’єктивно-модальна інформація, змістовна структура якої містить експресивно-емоційний і оцінний блоки, засоби суб’єктивно-оцінної модальності, сприяє цілеспрямованій реалізації прагматичного аспекту інформування у словесному цілому. Наразі чинник «автор» є вихідною передумовою для чинника «прагматична настанова». Комунікативний намір автора реалізується на рівні цілого тексту, а прагматичні настанови – як на рівні цілого тексту, так і в його композиційних частинах, тобто локально.
Найширшого вияву у поезії Наталії Назар набула змістово-підтекстова інформація, відтворювана шляхом вербалізації асоціативних та конотативних значень. Така інформація є ознакою винятково художніх текстів, орієнтованих, насамперед, на образно-асоціативну сферу їхнього сприйняття. Зазвичай у досліджуваній поезії Наталії Назар підтекстова інформація зумовлена багатозначністю слів, їхніми можливостями мати прихований смисл. Він не прочитується, проте вгадується. У контексті висловленого яскравою ілюстрацією вказаної інформації є символи (крила, сіль землі, якір, дорога тощо). Крила – утілення одвічного пориву людини до вищого, небесного. Еволюціонує у формі символу крила від міфологічної віри в тілесну метаморфозу дохристиянської віри в незнищенність «окриленої душі» людини та нації. Наприклад: «ТИ безсилля мого певна Сила, / ТИ польоту мого Дужі Крила, / ТИ глибин моїх Сокровення, / ТИ пера мого Вічне Натхнення…» («Записки чужинця», с. 55). Сіль землі - утілення істинності, чистоти. Адже якщо християнин хоче досягнути вічності, бути сіллю – її обов’язок. Вірянин, як і сіль, запобігає псуванню духовності у світі, знищує недостойні плоди, очищує землю. Кожна частина тіла Христового (церква) повинна містити сіль (істину та справедливість) для повноцінного функціонування. Бути сіллю означає бути посланцями Божими: «Хай сіль землі / ніколи не звітріє / Христос сказав: «Ви – сіль землі» («Найбільше таїнство життя», с. 45). Символ дороги сягає своїм корінням ще Старого Завіту і знаходить своє продовження у Новому Завіті, звершуючись в Ісусові Христі. Ще старозавітній псалмоспівець благав Господа: «Навчи мене, Господи, дороги установ твоїх» (Пс.119). Мотив дороги присутній у подорожі ізраїльського народу до обітованої землі. У Новому Завіті Христос – дорога до Царства Небесного: «Я – дорога! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене» (Ів.14:6). Такого ж значення вказаний символ набув і в християнській поезії Наталії Назар: «Премудросте Свята! / Погорджена, убога, / Але одна навіки, назавжди! / Твоя вузька стежина – / до Вічності дорога. / У сліпоті моїй мене веди» («Записки чужинця», с. 23); «Зроби за мене все… / Зроби за мене Боже… / Терпи в мені. І плач слізьми моїми. / Дарма, що хоч знаряддя я негоже, / Іди в мені дорогами Своїми» («Найбільше таїнство життя», с. 17). Якір – це символ надії і порятунку. Збереглися печатки перших християн із зображенням якоря, монограмою Христа і рибами. Так з’єднуються знаки Христа і спасіння, яке він приніс людству. Зображення якоря віднайшли також на шлюбних кільцях християн, де через цей знак утілюється християнська вірність подружжя, сенс таїнства шлюбу: «Якір Надії – Христове терпіння» («Записки чужинця», с. 34).
За складних асоціативних зв’язків та за високої образності, підтекстових смислах важливу роль посідає інформативність художнього тексту, яка вимагає розуміння метафор, аналізу лексичної семантики, що рухає читача у просторі й часі. Домінувальними одиницями вираження змістово-підтекстової інформації у християнській поезії Наталії Назар є так звані генітивні метафори (іменники у формі родового відмінка): «Жар любові»; «Вогонь Любові»; «Борг Синівської Любові»; «Чаша болю»; «Сліди святості»; «Павутиння неспокою»; «Безодня власної глупОти»; «Скорботна мить тернового вінця»; «Човник покори»; «Станція ЖИТТЯ»; «Шторм в моєму морі дум»; «Торба журби»; «Планета крові»; «Елегія скорбот»; «Дно безсилля»; «Каліцтво думок»; «Криниця Надії»; «Світлини душі»; «Хащі гордині»; «Гори облуди»; «Країна спраги»; «Океан облуди»; «Дощі клопотів»; «Ниточка печалі»; «Алея тиші»; «Двері покаяння»; «Сіль терпіння»; «Сплетіння радості хвилинок»; «Стріха слів»; «Погляд краси»; «Перли літер»; «Броня подяки»; «Ноти квітня»; «Сльози каяття»; «Покривало хмар». Цікавим є те, що такі метафори як виразники змістово-підтекстової інформації можуть містити цілі низки слів-конкретизаторів вказаного вище різновиду інформації: Акорди → журби і печалі; терпіння; тихих молитов; молитви; Море → неба; байдужості; образ; людської свободи; Дотик → самоти; вічних слів; образ; людської свободи; Мелодія → степу; вітру; Весна → любові; душі; Світло → надії; любові; Зерно → любові; миру; Акварелі → літа; слова. Як бачимо, «підтекст – це вербально не виражена, прихована інформація, яка виявляється у процесі читання (слухання) тексту на тлі основної, змістово-фактуальної інформації завдяки здатності мовних одиниць породжувати асоціативні та конотативні значення» [Кочан 2008, С. 46]. З-поміж численних мовних прийомів вираження підтекстової інформації у віршованих творах Наталії Назар чільне місце посідає антропометафора, яка полягає в оживленні неживого світу, а також наданні невластивих ознак усьому живому, пор.: «Руду перуку осінь кине / На ліс самотній вдалині, / І десь до вух моїх долине: /А що? Чи до лиця мені?» (с. 45); «Про Твою Любов благовістить / Крапелька роси і кожна мить. / Про Твою Любов кричать світи. / Господи, звільни від німоти!» (с. 60); «Посміхнулась мені осінь, / Дякую тобі. / Не призналась мені осінь У своїй журбі» (с.12); «По вулицях міста ходило літо» (с. 45); «Відкрили очка зорі» (с. 19); «Лелека тужить над ланами» (с.56); «Лякливі мальви журяться красою» (33); «У кучерях дубів молилися синички» (с. 4); «Хмари плачуть» (с. 7); «Співають велично і радісно дзвони» (с. 14).
Авторське відображення певного фрагмента дійсності, що існує об’єктивно чи є вигаданим мовцем, - це по суті і складає зміст тексту. Зміст пов’язаний з темою, але не тотожний їй. Останній постає своєрідним розкриттям, розгортанням теми. Зміст тексту конкретніший, різноманітніший щодо теми, яка має більш узагальню вальний характер. Різнорідними мовними засобами може бути виражена саме тема, а не зміст. Змістово-підтекстова інформація і є тим інструментом варіювання теми віршованого твору, де епітети є вкрай значущі: «Заплакана осінь»; «Небесні букви»; «Сумні думи»; «Фальшиві міркування»; «Свята Любов»; «Барвистий спомин»; «Заюрзані будні»; «Пихата брехня»; «Мертва музика»; «Спраглі очі»; «Безнога надія»; «Втомлений дощ»; «Безсилий дощ»; «Помаранчевий дощ»; «Помаранчевий вітер»; «Помаранчеві люди»; «Гріховна безодня»; «Щасливий місяць»; «Безсмертна душа»; «Твердочола душа». Прикметою поетичної мови автора є складні епітети, які утворені з двох слів: «весело-спекотне літо»; «поважно-білий туман»; «монотонно-однотонний спокій»; «цілоденно-сіроокий спокій»; «невинно-біла душа»;
«ревно-гарячі сльози».
Фіксуємо ще один цікавий спосіб вираження підтекстової інформації у поезії Наталії Назар – експліцитні метафори (розгорнутої структури), пор.: «Моя сім’я – мій порт безпеки»; «Життя – офіра…»; «Ісус – душі Мир динокий»; «Бог – суцільна рана!»; «Моя доля – Твоя Воля»; «Зорі в небі – Божі знаки»; «Сіль терпіння – смак покори»; «Акорд молитви – серце супокій»; «Ягідка терня – крапля Неба»; «Дарунок мій – блаженна мить чекання»; «Ескізи майбутнього – мрії і сни»; «Світло надії – світло зелене».
Для створення багатопланового семантичного простору тексту, множинного причитування смислового його наповнення, Наталія Назар використовує ботанометафору як інструмент підтекстової інформації, пор.: «Стіна в хаті розцвітає»; «Квітнем вічність розцвіте»; «Нехай любов в мені дозріє»; «Дозріла суть»; «Насіння гріха»; «Хай зерно любові в мені проросте!»; «Цвіт чистоти»; «Квіти вічності»; «Сад Надій»; «Зерно любові»; «Зерно миру»; «Слово пророче Хай проростає, Хай дозріває, Хай колоситься В серці пшениця».
Меншою мірою задіяні у мовній реалізації тестової категорії інформативності метафори-синестезії, пор.: «Тепле світло»; «ДосхочУ напою морем очі»; «Музика зігріта»; «Смак щастя»; «Жовтий спокій»; метафора-інструменталь (у формі орудного відмінка іменника), пор.: «Віршем заплачу, віршем посміхнуся…»; «Хвилею до Господа полину»; зоометафори, пор.: «Цвірінькнув дзвоник»; «У вирій дитинство летить навесні»; метаморфози, пор.: «Перетвори мене в любов, Без домішку отрути. Перетвори мене в любов, Любов’ю хочу бути…»; метафори-прикладки, пор.: «Вірші-сльози»; «Ангел-хоронитель»; оксюморони: «Красномовна тиша»; «Зорі в мовчанні своїм – красномовні»; «Насити мене голодом, Хлібе Життя»; «Твоє мовчання красномовне – / У нім немає німоти! / Таке велично-невимовне. / По вінця повне простоти»; порівняння, пор.: «А Бог подібний на відкриту рану»; «Неначе вітер твоя молитва»; «Неначе сонце, твоя усмішка»; «Ішов собі туман, немов аскет-мудрець»; «Пливуть роки, мов в небі хмари»; порівняння-силогізми, пор.: «Квітки, як люди, люди, як квіти».
Натомість фактуальна інформація як вербалізоване повідомлення про певні події, процеси, явища, які відбуваються або будуть відбуватися, не представлена у художніх текстах.
Специфіка реалізації категорії інформативності в текстах Наталії Назар полягає в експлікації чинників комунікативної ситуації, використанні невербальних форм прагматичного компонента інформування, поліаспектності прагматичних настанов автора та змістовній структурі суб’єктивно-модальної інформації, що співвідноситься з ними. До розряду додаткових прагматичних настанов належать привернення уваги до тексту в цілому і конкретного блоку інформації зокрема; прагнення розширити читацьку аудиторію; активізація уваги за рахунок засобів образності, експресивності, емоційності, оцінності. Авторка використовує у поезії додаткові прагматичні настанови, які підпорядковані основній меті - забезпечити ефективність інформування адресата. З-поміж невербальних способів реалізації прагматичного аспекту інформування в текстах Наталії Назар фіксуємо різні шрифти, розміри літер («Це Я», «Дев’ята симфонія Бога»), такі форми виділення слів та літер у тексті: жирний («Помаранчева осінь»), курсив («Біль»); фігурні рядки у вигляді драбинок («Гроза», «Надія»), хреста («Таємниця покликання – нескорена вірність»), а також акровірші («Дух Святий»; «СНІД»; «Бандерівець»; «Євхаристія»; «Дорогій завучці», «Голодомор»; «Бандера»; «Боже милосердя спасіння моє»; «Віра Надія Любов»; «Божа Воля», «Осінній ліс»; «Бог «Тетяна», «Юрій», «Олексій», «Шевчук П. І.», «Уляні», «Антонія С.», «Христофора», «Домініка»; «Фаустина», «Йосафата»; «Служебниця Марії»; «Амброзія»; «Діогена»; «Мар’яна»; «Єремія»). Наприклад:
Тане сніг. Біжить дорога
Енергійно у ліси.
Тоне дух в долонях Бога.
Я на крилах у краси.
Не питаю, що там далі –
Ангел взяв мої печалі (с. 34).
Чи то вірш, присвячений Святій Амброзії Сабатович, українці з Бразилії, яка у героїчний спосіб віддала своє життя, рятуючи під час пожежі дітей:
Акварелі нічної пожежі.
Мовчання шматує крик.
Бачив це місяць із вежі.
Розбився від болю і зник.
Остовпіли ангели (ім-бо терпіти не дано).
З неба зійшли Серафими дивитись на той Вогонь…
І знайшли її разом, на руках із дитиною, рано.
Ясність била невидима від її обвуглених скронь
До цікавого стилістичного прийому вдалася авторка віршів у поезіях «Шум моря», «Мелодія степу» і «Звук трембіти», де початкові рядки строф оформлені у вигляді назв нот: ДОторкнувшись, РЕспубліка, МІсяць, ФАйна, параСОЛЬка, ЛЯкатись, СІче, ДОлина. Такі невербальні засоби реалізації прагматичного аспекту інформування в текстах виконують різні функції: 1) привертають увагу до словесного цілого; 2) ілюструють вербальну інформацію; 3) сприяють економії інформаційного простору (скажімо, заголовок прочитується вертикально за початковими літерами слів кожної строфи акровірша); 4) полегшують процес пошуку необхідної для адресата інформації; 5) створюють у текстах малий візуальний простір, що дає можливість адресату швидко охопити весь зміст повідомлення; 6) підвищують ефективність інформування.
Висновки. У християнській поезії Наталії Назар реалізовано два різновиди інформації: змістово-підтекстова і змістово-концептуальна. Мовними засобами реалізації першого різновиду інформації є ключові слова, їх повтори, авторські афоризми, а також присвяти, епіграфи, заголовки. Способами мовного вираження прихованої інформації в аналізованій поезії постають переосмислення значень лексем – антропометафори, зоометафори, ботанометафори, символи, оксюморони, метафори-синестезії, експліцитні метафори, епітети, генітивні метафори, порівняння. До засобів, що створюють підтекст аналізованих творів, входять також особливі ряди слів, укладені за принципом нанизування й об’єднані інтонацією переліку. З-поміж невербальних засобів вираження текстової категорії інформативності у християнській поезії Наталії Назар фіксуємо використання різних графічних систем (латиниця, кирилиця, нотна система), різні шрифти (за типом, розміром), різні способи графічного виділення (курсив, жирний шрифт, підкреслення, великі літери), акровірші, фігурні рядки. Хоч в одному з віршів автор і пише, що вона – «не філолог, а заручник хисту», все ж поетеса виявляє неабияку обізнаність всього художньо-образного арсеналу виразових засобів текстової категорії інформативності. Вона відчувала себе причетною до вищого духовного буття. А словесна творчість давала можливість наблизитися до Творця, налаштовувала її серце на ноту Істини; «Ні-ні, це не вірші, /Це моя душа. / У кожному слові, / Рядочку вірша. / Є «кращі» і «гірші», / На правду, так є. / Але це не вірші… / Це серце моє…» («Записки чужинця», с. 47).

ЛІТЕРАТУРА

Валгина 2003: Валгина Н.С. Теория текста [учебн. пос. для студ.] / Н.С. Валгина. - М.: Логос, 2003. – 280 с.
Ворожбитова 2005: Ворожбитова А.А. Теория текста : антропоцентрическое направление [учебн. пос.]. – М.: ВШ, 2005. – 367 с.
Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования [монография] / И.Р. Гальперин. – М.: Наука, 1981. – 135 с.
Грушко 2001: Грушко Н. Текстові категорії як фактор текстової системності [Текст] / Н. Грушко // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць. – Вип.8. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 192 - 196.
Єщенко 2009: Єщенко Т. А. Лінгвістичний аналіз тексту : [навч. пос.] / Т. А. Єщенко. – К.: Академвидав, 2009. – 297 с.
Кочан 2008: Кочан І.М. Лінгвістичний аналіз тексту : [навч. пос.] / І.М. Кочан. – К.: Знання, 2008. – 423 с.
Кравець Л. Явище підтексту та засоби його вираження у художньому творі [електронний ресурс] / Л. Кравець // Режим доступу: www.ukr-in-school-edu-ua. – Назва з екрана.
Левицкий 2006: Левицкий Ю.А. Лингвистика текста [учебно-метод. пос.] / Ю. А. Левицкий. – М.: ВШ, 2006. – 207 с.
Поберезька Г.Г. Категорія інформативності у текстах службових документів [Електронний ресурс] / Г.Г. Поберезька // Режим доступу: www.rusnauka.com. – Назва з екрана.
Селіванова 2008: Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика : напрями та проблеми [Монографія]. – Полтава: Довкілля. – К., 2008. – 712 с.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Назар 2016: Назар Н. Найбільше таїнство життя : Вірші [Текст] / Наталія Назар. – Львів: Вид-во церкви Святого Онуфрія УГКЦ, 2016. – 63 с.
Назар 2007: Назар Н. Обірвана пісня Любові : Віршована драма [Текст] / Наталія Назар. – Львів: Вид-во церкви Святого Онуфрія УГКЦ, 2007. – 22 с.
Назар 2007: Назар Н. Монолог ненародженого життя : Вірші [Текст] / Наталія Назар. – Львів: Вид-во церкви Святого Онуфрія УГКЦ, 2007. – 17 с.
Назар 2006: Назар Н. Записки чужинця : Віршована драма [Текст] / Наталія Назар. – Львів: ПП «Бодлак», 2006. – 64 с.






 

Биографии знаменитых Политология UKАнглийский язык
Биология ПРАВО: межд. BYКультура Украины
Военное дело ПРАВО: теория BYПраво Украины
Вопросы науки Психология BYЭкономика Украины
История Всемирная Религия BYИстория Украины
Компьютерные технологии Спорт BYЛитература Украины
Культура и искусство Технологии и машины RUПраво России
Лингвистика (языки мира) Философия RUКультура России
Любовь и секс Экология Земли RUИстория России
Медицина и здоровье Экономические науки RUЭкономика России
Образование, обучение Разное RUРусская поэзия

 


Вы автор? Нажмите "Добавить работу" и о Ваших разработках узнает вся научная Украина

УЦБ, 2002-2020. Проект работает с 2002 года. Все права защищены (с).
На главную | Разместить рекламу на сайте elib.org.ua (контакты, прайс)