ЦИФРОВАЯ БИБЛИОТЕКА УКРАИНЫ | ELIB.ORG.UA


Новинка! Ukrainian flag (little) LIBRARY.UA - новая Украинская цифровая библиотека!

СПОНСОРЫ РУБРИКИ:


Івана франка

АвторДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 14 мая 2018
АвторОПУБЛИКОВАЛ: Администратор
АвторРУБРИКА:





Одна з магістральних вулиць Львова - Івана Франка - сполучає центр міста (площу Соборну) з районом Новий Львів (вулиця Панаса Мирного). Цю назву вулиця одержала 1950 року на честь великого українського письменника (1856-1916). Вона об'єднала чотири вулиці й одну площу.

Перша її частина - від Соборної до початку Зеленої - з 1827-го називалася Збожова або Гетрайдегассе, з 1871-го -Панська, а з 1929-го - Піл-судського на честь начального вождя Другої Речі Посполитої Юзефа Пілсудського (1867-1935), у 1944-1950-х мала назву Червоноармійська. Друга частина вулиці Франка - між Зеленою і Стрийською - з 1768-го називалася Стрийською, з 1886-го - Зиблікевича на честь президента міста Кракова Миколая Зиблікевича, в часі німецької окупації -Фіхтенштрассе, а в 1944-1950-х - Чернишевського, на честь російського письменника XIX століття. Невеликий відтинок між Менделєєва, Коцюбинського, Стрийською та Руставелі з 1938-го називалася площею Пруса на честь польського письменника Болеслава Пруса (1847-1912), в часі німецької окупації - Горліцерпляц, у радянські часи її умовно називали площею Івана Франка, але офіційно такої адреси не було. Частина вулиці між Стрийською та Ярославенка від 1871-го була святої Софії, а в 1944-1950-х - Тімірязєва на честь російського фізіолога ХІХ-ХХ століть. Частина вулиці між Ярославенка та Панаса Мирного від 1885-го мала назву Понінського. Від 1940-го стала називатися Франка, бо тут великий письменник прожив останні роки свого життя. За часів німецької окупації ця частина вулиці тричі змінювала назву: Понінського, Франкіштрассе і Льойтенш-трассе.

Під N3 за польських часів був промисловий заклад "Янів", зараз цієї адреси не існує. У житловому будинку N4 за польських часів була годинникарська майстерня ?ефалля. Під N6 за Польщі була годинникарська майстерня Генне, від 1950-х - пельменна, тепер тут гральні автомати і бар. У будинку N8 за радянських часів був пункт прийому фабрики-пральні, зараз - магазин побутової хімії, крамниця посуду "Маестро" і салон мобільного зв'язку "Київстар". Під N9 у 1950-х була швейна фабрика N3 і ательє мод трикотажних виробів 2-го розряду, в 1970-1980-х - салон "Мода", хлібний магазин і магазин продторгу, нині - фірмова крамниця "Мода", магазини "Кераміка" і "Продукти". У будинку N11 за польських часів були магазин офісних меблів та друкарських машин "Блок-Брун", крамниця канцелярського приладдя Дорфа та встановлення електроприладів і електротехнічні товари Пьотровського, тепер тут магазин "Продукти".

У будинку N12 за радянських часів діяла ювелірна крамниця, зараз тут магазини "Килими" і "Тканини". Під N13 (11-а) у 1950-х був ремонт взуття, нині магазин взуття й аптека. У будинку N14 у 1950-х роках був будинок побуту й індпошив взуття, нині - ремонт взуття і донедавна була майстерня з виготовлення ключів. Під N15 у 1950-х було ательє мод 2-го розряду, в 1970-1980-х - Львівська міська фірма обрядових послуг, зараз - бар "Ред Бул". У будинку N16 за польських часів була видавнича спілка "Відродження" і випозичальня книжок Альтенберга, в 1950-х - майстерня палітурних робіт, у 1970-1980-х - їдальня "Воєнторгу", нині - Львівська обласна організація партії "Батьківщина", магазин швейних машин і оверлоків і приватний нотаріус. У будинку N17 за польських часів знаному, як "Кручені стовпи", був продаж фортепіано Новацького і Зоммерфельда й аптекарський магазин Фріда і Штернберга, від радянських часів тут залишилася ощадна каса, а в часи незалежності відкрили магазин "Пейзаж".

У будинку N19 від 1950-х був магазин меблів і госптоварів і ремонт годинників, нині тут "Продукти". Під N21 до війни містилися продаж фортепіано Ганака та сучасна друкарня Піотровського, в 1950-1960-х - майстерня з ремонту меблів, у 1970-1980-х - крамниця господарських товарів і книжковий магазин "Каменяр", зараз - магазини спорттоварів і "Книги і канцтовари". У колишньому житловому будинку N20 від 2005- го було відділення "Райффайзенбанку". Під N22 за польських часів була комерційна агенція Литвака, чайний магазин Левицького, молочарня Марії Костюк і магазин письмового приладдя Діше, в 1950-1960-х - шашлична, зараз тут магазин парфумерії та косметики.

У чотириповерховому будинку N23 початку 1970-х років від моменту спорудження міститься перукарсько-косметичний салон краси "Чародійка". На цьому місці від повоєнних часів була філармонія та кінотеатр "Літ-ній-2" на тисячу місць, який одночасно слугував і залом філармонії (тодішня адреса: вул. Франка, 25). Під N24 за польських часів була торгівля кіньми спілки "Ремонт" і овочевий магазин Небеншосса, зараз тут міні-бар, салон мобільного зв'язку і магазин "Замки". У будинку N25 за Польщі був Державний рільничий банк, від радянських часів тут міститься обласний військкомат. У будинку N26 у 1950-1960-х була перукарня, зараз тут магазин квітів і фотоательє. Під N27 за радянських часів був магазин "Спорттовари", зараз - книжковий магазин "Буква" і крамниця "Сейфи і замки". У будинку N28 за Польщі була приватна гімназія N4, нині тут авіа- туристичні послуги і салон "Меблі на замовлення".

Частина вулиці Франка від перетину із Зеленою до перетину з Руставелі (непарні NN 33-79) за польських часів мала таку нумерацію вулиці Зиблікевича: N1 - галантерея Фростіга й електротехнічні товари Френзе-ля; N3-а - парфумерія "Пега"; N5 - продаж мила ?рінберга, магазин спортивних товарів "Польський спорт" і склад автомобілів і запчастин (зараз це Франка N41, де в одноповерховій радянській будівлі до 1980-х містився трамвайний диспетчерський пункт), N5-а - продаж мила Корнблюма; N9 - фабрика парфумів Зай-ферта і пральня Залеської; N15 - Львівська видавнича спілка і спілка "Видавництво польське"; N23 - Лікарська палата Східної Мало-польщі та галантерея Анни Фоєр; N27 - дамські капелюхи Недбаль і цементні вироби Фроймана; N29 - цукерня Чанерле; N31 - овочевий магазин Еріха; N39 - машини і металеві вироби John І. Т. А. в Лодзі; N43 - молочарня Павловського; N47

- фабрика ковдр Петрушевського; N51 - магазин парфумів Карпа, сажотруси Бліхарської та молочарня Шакальського.

У будинку на нинішній вулиці Франка N33 у 1950-х був Клуб енергетиків, тепер тут ательє ремонту одягу "Троянда", страхова компанія "Гарант Авто", магазин "Продукти" і салон мобільного зв'язку "Київстар". Під N35 у 1950-х була артіль імені "Сталінської Конституції", ремонт взуття й ательє індпошиву одягу, яке протрималося донині, зараз тут є також ресторан "Пантагрюель" і агентство іноземних мов "Інтеграція". На фасаді будинку N37 - меморіальна таблиця, яка засвідчує, що тут мешкали поет і громадський діяч Петро Карманський (1942-1956) і психолог і фізіолог Яким Ярема (1943-1964).

Під N38 за Польщі була фабрика килимів Литвино-вича, за радянських часів - магазини "Продукти", нині -"Престиж-салон" і нотаріус. У будинку N39 за радянських часів працював магазин "Продукти", нині там торговий дім "Галпідшипник". У будинку N45 від 1950-х була перукарня, зараз - магазин одягу "Ніка" та гральні автомати. Під N50 з 1950-х було пошиття та ремонт одягу і ремонт панчіх, нині тут салон краси "Етуаль". У будинку N55 від 1950-х працювали фотосалон артілі "Фо- тохудожник" і бюро машинопису, від 1970-х - комісійний магазин міськкоопторгу, зараз - турфірма "Пасат", магазин "Все по 7 гривень", оптика "Еліт" і магазин взуття.

У храмі Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії отців редемптористів (N56) під час радянського режиму в 1950-х був гуртожиток N2 Обласної радянської партійної школи при обкомі Компартії України, а в 1960- 1980-х тут розмістили турбазу "Львівська" обласної ради з туризму і кафе "Турист", від 1992-го відновили храм і монастир редемптористів. В одноповерховому будинку N58 містяться монастирські приміщення.

Під NN57-59 за Союзу був прокатний пункт, зараз будинок N57 тільки житловий, а під N59 міститься магазин "Світ саун", фірма Тал-проект" і будинок жіночого одягу "Венеція". У будинку N60 за радянських часів був опорний пункт правопорядку, зараз тут стоматологічний кабінет. Шестиповерховий будинок N61, споруджений 1983-го, відомий як будинок Воєнпроекту. Нині тут містяться Львівський проектний інститут Міноборони, магазин-салон меблів, крамниця "Дім інструментів", кафе "Гурман", єврочистка і ремонт взуття. В будинку N62 за радянських часів був магазин-салон з обслуговування інвалідів, тепер там діє філія "Приватбанку". Під N63 з часів СРСР міститься філія Ощадбанку. Під N68 від 1950-х був гуртожиток торгово-економічного інституту, зараз тут юридичний факультет Львівської комерційної академії. В будинку N70 у 1950-1960-х був ремонт взуття, тепер - магазин "Швейна техніка" і залоговий банк "Золото".

У будинку N71 за часів СРСР був магазин "Спорттовари", нині тут магазин "Телефончик" і крамниця канцтоварів. Під N74 за польських часів була аптека Германа і Марковича, тепер - крамниці "Світ скла", "Інструменти" й магазин-салон "Галина". У будинку N76 за Польщі був пансіонат "Затишок" (Zacisze) і ресторан Рибака, зараз тут магазини тканин "Бостон" і "Підшипники". В будинку N77 у 1950-х був індпошив взуття, від повоєнних часів тут міститься перукарня, також тут є магазин "Ласун". Під N79 у 1950-х роках був магазин квітів, у 1960- 1980-х - їдальня N34, а від 1960-х - фірмовий магазин кондитерських виробів фірми "Світоч" "Лакомка".

Частина вулиці Франка від перетину зі Стрийською та вище до перетину з Яро-славенка (колишня вулиця святої Софії) за Польщі мала таку нумерацію: N8 - будівельне підприємство Жеребецького; N9 - пральня Жачек; N11 - ресторан Троста; N11-а - ресторан Саноцько-го; N15 - роздрібна бакалія Яна Колонського і настроювач фортепіано Герман; N22 - роздрібна бакалія Світліка й овочевий магазин Рози Пор-дес; N41 - будівельне підприємство Анджея Міся; N50 - будівельне підприємство Срочинського.

Під N83 на сучасній вулиці Франка в 1950-х були майстерня артілі "Побутобслуговування" і ремонт годинників, зараз тут ремонт взуття. В будинку N84 у 1950-х був фотосалон артілі "Трудфото", від радянських часів тут залишилися книгарня, комісійний магазин і майстерня з виготовлення ключів. У будинку N85 від 1950-х був ремонт взуття, нині тут аптека, магазини господарських товарів, "Продукти" і "Насіння". Під N89 від часів СРСР міститься хлібний магазин, який тепер прибрав назву "Еколан". У будинку N91 від радянських часів міститься філія Ощадбанку, від 1950-х тут також був фотосалон артілі "Фото-художник", який протримався до кінця 1980-х. Під N95 за СРСР був магазин "Продукти", зараз тут крамниця мобільних телефонів "Вухо-Ком" і магазин ортопедичних матраців "Венето".

У будинку N106 від 1950-х міститься перукарня, також є аптека. У невеличкому скверику між будинками NN 106,108 стоїть споруджений 1996 року камерний пам'ятник одному з корифеїв українського малярства Іванові Трушу. Від 1962-го до 1993-го на перехресті з вулицею Свєнціцького стояв пам'ятник радянському розвідникові Ніколаю Кузнєцову, який під час Другої світової неподалік цього місця здійснив атентат проти чільних німецьких військовиків. 1993-го пам'ятник вивезли на батьківщину Кузнєцовау Свердловську область Росії.

Під N108 за Польщі була школа святої Софії, за СРСР -Дитяча турбаза облвно, в липні 2006-го цей будинок, споруджений 1876 року, знесли, на його місці мають збудувати нове приміщення Генерального консульства Республіки Польща, яке зараз міститься під N110. У будинку N119 за Польщі містився заклад сліпих фундації графа Чарторийського, від радянських часів тут спецшкола-інтернат для сліпих дітей N100. На фасаді будинку N129 - меморіальна дошка радянських часів, яка сповіщає, що тут в 1939-1941 роках мешкав галицький письменник-комуніст Олександр Гаврилюк. У будинку N133 від часів СРСР міститься Обласний дитячий екологічно-натуралістичний центр. Під N152 від 1940-го - музей Івана Франка. У будинку N154 від часів незалежності працює музей Михайла Грушевського. Під N156 від 1950-х міститься Дитяча залізниця. У будинку N157 у двоповерховій будівлі початку 1950-х від часів СРСР містився будинок культури підприємства "Львівенерго", потім заводу "Львівприлад", нині тут Відділ актів реєстрації актів громадянського стану Львівського облуправління юстиції. Від перетину з вулицею Парковою до перетину з Ярославенка до початку 1970-х курсував трамвайний маршрут N10. Забудова вулиці Івана Франка: віденський класицизм, сецесія, польський і радянський конструктивізм, віллова забудова.






 

Биографии знаменитых Политология UKАнглийский язык
Биология ПРАВО: межд. BYКультура Украины
Военное дело ПРАВО: теория BYПраво Украины
Вопросы науки Психология BYЭкономика Украины
История Всемирная Религия BYИстория Украины
Компьютерные технологии Спорт BYЛитература Украины
Культура и искусство Технологии и машины RUПраво России
Лингвистика (языки мира) Философия RUКультура России
Любовь и секс Экология Земли RUИстория России
Медицина и здоровье Экономические науки RUЭкономика России
Образование, обучение Разное RUРусская поэзия

 


Вы автор? Нажмите "Добавить работу" и о Ваших разработках узнает вся научная Украина

УЦБ, 2002-2018. Проект работает с 2002 года. Все права защищены (с).
На главную | Статистика последних публикаций