ЦИФРОВАЯ БИБЛИОТЕКА УКРАИНЫ | ELIB.ORG.UA


(мы переехали!) Ukrainian flag (little) ELIBRARY.COM.UA - Украинская библиотека №1

Тетяна Єщенко (Україна) ГРАФІКА ЯК ВИРАЗНИК ПРАГМАТИКИ ТЕКСТУ (на прикладі української поезії 1990-2000 років)

АвторДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 23 июля 2020
АвторОПУБЛИКОВАЛ: Єщенко Тетяна
АвторРУБРИКА:




Опубліковано:
// «Людина-соціум-історія: складності сучасних взаємин : Матеріли Міжнародної науково-практичної конференції «ХХVІІІ Читання, присвячені памʼяті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи Казимира Твардовського 11 - 12 лютого 2016 року. – Львів: Вид-во «Ліга-Прес», 2016. – 201 - 206)
Єщенко Т. А. Текстово-антропоцентричний вимір метафори українських поетів 1990-х років: монографія / Т. А. Єщенко. - К.: Академвидав , 2018. - 352 с. (серія "Монограф).

Постановка проблеми та її зв’язок із науковими чи практичними завданнями. Текстова лінгвістика ХХІ століття вивчає словесне ціле не лише в аспекті семантики, а й з урахуванням його комунікативного і прагматичного рівнів. Нині графіка цікавить учених у різних аспектах. Висвітлення ролі графічних засобів у текстах електронної пошти у колі уваги С. Данилюка. Засоби графіки у компʼютерному дизайні текстів Інтернет-форумів досліджено Н. Лукашенко. Графічні засоби як носії прагматики - проблема, яку порушує українська дослідниця І. Микитюк. Графічну організацію друкованого тексту та його художню інтерпретацію засобами складання вивчає В. Шевченко. Натомість в україністиці відсутні розвідки, в яких було б подано графічні засоби вираження прагматики українського поетичного тексту 1990-2000 років.
Мета розвідки – описати типологічний спектр прагматичного навантаження графічних знаків як одиниць експлікації додаткової текстової інформації в українській поезії «девʼяностівців».
Тезовий виклад основного матеріалу. В оформленні смислового й текстового простору 1990-2000 років графічні засоби можуть бути двох різновидів. До першої групи належить пунктуація як комунікативно-інформаційний засіб, до другої – засоби типографічної виразності тексту. Пунктуаційні знаки поряд з членуванням речення на синтаксичні складники, поділом тексту на речення з вказівкою на його загальну характеристику (питання, окличність, стверджування) передають емоційно-прагматичне забарвлення словесного цілого, репрезентують ставлення автора до висловлюваного: натяк на підтекст, показ емоційної реакції. Окрім цього, пунктуація віддзеркалює ритміко-мелодійну побудову мовлення (те, що в усному мовленні виражається просодичними елементами: наголосом, тоном голосу, паузами, подовженням звуків тощо). Оскільки пунктуація не так суворо нормована, як правопис, автори поезії досліджуваного періоду користуються свободою вибору графічних засобів. Так, скажімо, емоційні паузи можуть передаватися комою, три крапкою, тире. Прагматична виразність графічних знаків у молодіжних текстах 90-х років ХХ століття неоднакова.
Крапка зазвичай є графічним закінченням розповідного речення. Під час опису єдиного сюжету або швидкої зміни подій вона фрагментує текст на короткі самостійні речення і водночас передає єдність словесного цілого. Крапка (кома) – графічний виразник паузи – може використовуватися як для підкресленого сегментування речення, виокремлення його частин, витворення динамічного текстового малюнку, так і для вираження уповільненої емоційної паузи, створення статичності картини: «стіл. мовчанка. дихання. військо. долоня. пам’ять. пройтися / трішки. втома. / кімнату перебути. ремонт залишити історикам. вечір. стіл. / дихання без кватирки. / стіни як пейзажі. пам’ять у долоні. мовчанка. колекції меблів…» (П. Коробчук).
Знак питання ставиться в кінці речення з різною ступенем питальної інтонації. Питальні речення можуть містити сумнів, прохання, різку вимогу, здивування, недовіру, обурення тощо. Акумуляція пунктуаційних знаків (знаку оклику та знаку питання) постає виразником обурення, гніву, великого емоційного збудження, «коли мова не говорить, а кричить» (М. Брандес), порушуючи усі синтаксичні канони, як у віршованому творі Івана Іови:
А ДЕ Ж ТОЙ ХРЕСТ ХОЧ ДЕРЕВ’ЯНИЙ
????????????????????????????????????????????????
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Дужки зазвичай слугують для передачі оцінки, обґрунтування, конкретизації чогось. Текст може будуватися на частому використанні вставлених конструкцій, обрамлених дужками, які виконують роздільну функцію: «Ми шукали людей / (ми гляділи під кожен камінчик). / Ми шукали весь день / (Ми вигляділи собі очі і на них з’явились червоні обідки). / Ми гукали їм всяке / (Сімома різними мовами), / Ми лишали їм знаки / (Хоч і самі до кінця не розуміли їх значення)» (Г. Ткачук).
Тире в українській поезії 90-х років минулого століття як один із знаків пунктуації використовується у функції протиставлення з градацією, для підсумкової оцінки чогось, а також може слугувати передачі «обірваної» інформації, графічно заміщувати пропущені слова у реченні: «Ти, мій товаришу втечі, нині вже знаєш, / Дзвони доріг не вітають – прощають. Відтак – / Біле – крило – і – цілунок – навзаєм. / Пам’ять на березі тиші скльовує стомлений птах» (Д. Сироїд). Трапляються випадки нижнього підкреслення в українському поетичному тексті 1990-2000 років: «_Я_ себе не люблю» (В. Черняхівська).
Дефіс в українській поезії «девʼяностівців» функціонує для ігрового поєднання слів з іронійним ефектом, як емфатичний засіб поєднання слів у словосполученні, для утворення оказіональних метафор й епітетів у складених словах. Графічне розтягування звуків може графічно імітувати стан чуттєвого збудження, заїкання, покашлювання, подиху, інтимізації тощо: «усе що відомо / бла-бла-благородність / бла-бла-благовірність / бла-бла-благочестя / бла-бла-благочинство» (М. Лижов).
Три крапки в дискурсі кінця минулого століття вказує на емоційні паузи, невпевненість, збентеженість, нервовість, непоспішність: «Я не повім вам чорне з мого щоденни… // …К. землеміром не був і не бачив абсур… // …думаєш янгольським віттям або шедевра… // …ми в березневу кору вростаєм а всю… // …дивну і гірклу весну в поміж соня… // …хиткозроста застуда…туди…туди…» (А. Малігон).
Лапки використовуються авторами українських віршів кінця ХХ століття для прямої мови, виокремлення цитат, власних назв, підкреслення окремих лексичних одиниць, діалектних, іронійних слів, вживаних у незвичному значенні.
Усунення пунктуації з поетичного тексту кінця ХХ століття відволікає увагу від змісту, змушуючи читача зосередитись на формі. Завдяки відсутності синтаксичного початку та синтаксичного кінця автори можуть передавати: внутрішній монолог (потік свідомості), відчуття нескінченності, часової протяжності. Такий комунікативний засіб породжує двозначність тлумачень і витворює поліплощинну семантичну сув’язь: «Нахмурило брови // сизі брови над києвом // ще на сезон зоставлено // ласий кусок // і питає поет розгублено: // а як же "убий його" // і як же владивосток // а як же париж і лондон // чікаго і нью-йорк? // і знову латані вітрини хрещатика // рейтерська // і кава // і дощ» (М. Семенко). Підтекст наведених рядків можна пояснити як переживання того, що просування революції на Захід було зупинене.
Використання якогось одного пунктуаційного знаку на тлі повної відсутності інших посилює його вагомість. У наступному вірші знак питання виглядає більш значущим у пунктуаційно-графічній порожнечі: «Не запитуй: навіщо? для чого? куди? і чому? / Все одно не збагнеш ти хоч скільки в пророки не пнися / Тож зіжмакай гординю свою і всміхнися народу цьому / Чи самому собі чи й нікому та все ж усміхнися» (О. Ірванець).
Якщо перша група графопрагматичних засобів є суто лінгвістичним явищем, що підпорядковане законам мови, другу групу складають екстралінгвістичні елементи, які мають важливе значення для вираження ідіостилю автора, фіксації його у письмовій формі. До цієї групи належать різні шрифти, незвичне розташування рядків тексту, членування на абзаци, кегль, різновиди набору (курсив, розрядка), засоби графічної образності, поділ текстів на абзаци, віршів на строфи, способи виділення тексту (жирний, підкреслення, курсив і под.). Переконуємося: молодь 90-х років ХХ століття використовує ексцентричні типографічні і графічні прийоми з метою досягнення прагматичного ефекту тексту, а саме:
1) заміна великої літери малою у власних назвах і навпаки – малої літери великою в загальних назвах: «13-те ребро у / у твоєму тілі / Я / тобі не коле?» (О. Ляснюк); «час збіжиться як ртуть нім розплавлене олово / у пекельно палюче НАЩО» (В. Сад);
2) різні способи виділення тексту (жирний, підкреслення, великі літери, курсив, розрядка): «Як тобі сказати, як тобі вмолити / Ці слова без назви, цю розлиту ртуть, / Цю необережність, вкинуту у літо / Поміж берегами видихни і будь?» (М. Кіяновська);
3) відсутність інтервалів між словами – словозлиття: «Я звикла вже гратися в гру, / Дитячу гру «ТАКІНІНЕКАЗАТИ / ЧОРНОГОЙБІЛОГОНЕНАЗИВАТИ» (Т. Савченко);
4) поєднання різних графічних і знакових систем (кирилиця, латиниця, цифри): «Згадки під zam.com» (А. Малігон); «Так, мов порве намисто сіра якась чума. / Так, мов протягне рану потяг від N до Z, / Сумно покаже ребра зачаток твого човна, / Важко на тебе глянуть очниці пустих планет» (А. Малігон); «чорну дискету з червоною наклейкою / вмикаю / бачу там дивний Word’івський файл / із сотні разів набраним / одним і тим самим номером телефону// немов велику зграю вороння над засніженими дахами / 465-49-58 465-49-58 465-49-58 465-49-58 465-49-58 465-49-58 465-49-58 / але я не став телефонувати» (Я. Ґадзінський);
5) графічне сегментування віршового рядка на окремі ритмічно-інтонаційні та експресивно-смислові фрагменти – «сходинки» або «драбинки»:
«усе що я пишу
це
не мої
не листи
не до тебе» (О. Ляснюк)
6) фігурне розташування рядків тексту, так зване «малювання словом»:





НА РАТУШУ ТАРАН
Атаки гул, - авалА
Рікою лився жаР,
А ратуша стоялА.
Тримали вже хомуТ:
У шлеї – цвіт народУ,
Шукали ницих дуШ –
Убий, топчи свободУ.
Та дух сильніш гармаТ,
А воля – нездоланнА.
Розібєм темінь хмаР,
Адже то справа марнА:
НА РАТУШУ ТАРАН.
(Н.Чорніта)

Замовкніть, нарешті, знімійте і цитьте!
Важка домовина лягла на плече...
З села на відчинений цвинтар
Шляхом родовід вечорово тече.
Хрещені, що коїться з нами?!
У безвість же повінь родин
З тривогами – снами
На крилах ряднин.
Забуті, відомі –
Пирій і...пиріг.
Утома.
Вдома.
Поріг.
Солома
Доріг.
Сльозина
Гаркаво тече.
Пече – не втече.
Не зловиш губами.
Несем їм сніданки, обіди,
А внук перелився у сивого діда –
Отак, як Вкраїна в стражденний Дніпро,
Як горе вчорашнє в химерне добро...
Зірками, зерном потеруха ця зблизька –
Радійте: у яслах вже Бог, як в колисці...
(Іван Іова)
Висновки. У поетичному тексті 1990-2000 років з одного боку, помітна тенденція до повної відсутності пунктуаційних знаків, а з іншого – спостерігаємо часті випадки нерегламентованого або надмірного їх використання. Переконалися: українська поезія досліджуваного періоду є семіотично ускладненою структурою, в якій графічні засоби виконують прагматичну функцію і використовуються, щоб: 1) вплинути на адресата, привернути увагу читача незвичністю свого оформлення; 2) візуально виокремити комунікативно значущі елементи мовлення (ідентична функція інтонації в усному мовленні) – кульмінативна функція; 3) уточнити, підкреслити нову інформацію, про яку йдеться у реченні; 4) композиційно членувати поетичний текст; 5) здійснити компресію (згортання, економію) змісту словесного цілого; 6) посилити експресивно-естетичне сприйняття візуальної інформації (фігурні вірші); 7) дати емоційну оцінку зображуваному у тексті – модальна функція. У такий спосіб реалізуються художньо-естетичні риси постмодернізму: текстова відкритість, свобода вибору графічних засобів, субʼєктивність декодування прагмалінгвальних знаків.






 

Биографии знаменитых Политология UKАнглийский язык
Биология ПРАВО: межд. BYКультура Украины
Военное дело ПРАВО: теория BYПраво Украины
Вопросы науки Психология BYЭкономика Украины
История Всемирная Религия BYИстория Украины
Компьютерные технологии Спорт BYЛитература Украины
Культура и искусство Технологии и машины RUПраво России
Лингвистика (языки мира) Философия RUКультура России
Любовь и секс Экология Земли RUИстория России
Медицина и здоровье Экономические науки RUЭкономика России
Образование, обучение Разное RUРусская поэзия

 


Вы автор? Нажмите "Добавить работу" и о Ваших разработках узнает вся научная Украина

УЦБ, 2002-2020. Проект работает с 2002 года. Все права защищены (с).
На главную | Разместить рекламу на сайте elib.org.ua (контакты, прайс)