ЦИФРОВАЯ БИБЛИОТЕКА УКРАИНЫ | ELIB.ORG.UA


(мы переехали!) Ukrainian flag (little) ELIBRARY.COM.UA - Украинская библиотека №1

ВІД АЛЬП ДО КАРПАТ

АвторДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 06 октября 2015
АвторОПУБЛИКОВАЛ: Администратор
АвторРУБРИКА:





"Ми вважаємо, що Україна - ключова країна регіону, яка має ряд економічних та екологічних проблем, але водночас у неї є потенціал для їх розв'язання на принципах сталого розвитку", - наголосив генеральний директор Всесвітнього союзу охорони природи (ВСОП) Акім Штайнер, який взяв участь у 5-й Панєвропейській конференції міністрів екології "Навколишнє середовище для Європи". На думку спеціалістів, форум, що минулого тижня відбувався у Києві, багато в чому виправдав надії вітчизняних політиків й екологів. Дано новий імпульс процесу європейської інтеграції. Активно обговорюються фінансові проекти, спрямовані на усунення екологічних проблем багатьох українських підприємств, на зменшення техногенних викидів. Не випав з поля зору учасників конференції Чорнобиль - про готовність продовжувати надавати допомогу в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС заявила уповноважена Євросоюзу з питань навколишнього середовища Маргот Валлстрем.

Більш докладно про "зелений" бум у нашій столиці ми розповімо в найближчих номерах "РГ". Сьогодні ж зупинимося на одному з ухвалених документів, стратегічно важливому для України, - Карпатській конвенції.

Карпатська дуга перетинає Центральну і Східну Європу на території семи держав. Це природна скарбниця всесвітнього значення. Займаючи площу більшу, ніж Альпи, вона - домівка для найбільших у Європі популяцій бурих ведмедів, вовків, рисей, тут збереглись унікальні й рідкісні види рослин. Це також домівка для людей багатьох національностей, етнічних груп, яких ріднить гірське життя. Гори мають надзвичайно важливі захисні, водо - й кліматоутворюючі функції величезного регіону, тому нам не байдужа екологічна ситуація, яка тут складається. А вона не може не викликати тривоги. Що стосується Українських Карпат, де зосереджена половина генофонду рослин і тварин країни, то в них протягом останніх двох століть спостерігалася безпощадна експлуатація лісів, продовжується трансформація русел річок і забруднення їх стічними водами, зменшення чисельності великих ссавців, необгрунтоване ведення сільського господарства, збільшення ступеня еродованості орних земель, а також інтенсивність проходження паводків (усі ми пам'ятаємо два останніх катастрофічних на Закарпатті - 1998 і 2001 років)...Чимало екологічних проблем і в сусідніх державах.

Усвідомлюючи, що зусилля з охорони, збереження й стійкого використання природних ресурсів Карпат, які докладаються лиш однією стороною, не можуть бути успішними і потребують регіонального співробітництва, у зв'язку з тим, що Карпати являють собою екологічне, економічне, культурне, оздоровче та життєве середовище в серці Європи, спільне для багатьох народів і країн, - Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Сербія і Чорногорія, Словаччина й Україна вирішили розробити Конвенцію із захисту й сталого розвитку Карпат. Результатом тривалої і наполегливої роботи експертів став документ, винесений на розгляд та підписання на київській зустрічі "зелених" міністрів.

За зразок було взято Альпійську конвенцію. Вона теж з'явилася в результаті занепокоєння Старого Світу станом вирубаних лісів, отруєних річок, загаджених численними відпочиваючими й туристами гір. Неефективність спроб окремих альпійських країн зберегти свій унікальний гірський куточок спонукала до об'єднання зусиль. 1989 року уряди зацікавлених країн та Європейська комісія під керівництвом міністра екології Німеччини Клауса Топфера дали поштовх цьому процесу, який увінчався підписанням 1991 року конвенції про захист Альп, відомий як Альпійська Конвенція. Ось тільки стислий перелік тем, які розглядаються нею на основі єдиного територіального підходу: народонаселення й культура; територіальний і збалансований розвиток; збереження якості повітря; охорона грунтів; управління водними ресурсами; охорона довкілля та збереження ландшафту; гірське сільське господарство; гірське лісове господарство; туризм; енергетика; управління відходами. Договір став значним і конкретним вкладом альпійських держав у Конференцію зі сталого розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992 рік).

Осмислення набутого в Альпах досвіду не могло не вплинути на розробку стратегій розвитку інших гірських регіонів. Конвенцію як форму трансприкордонного співробітництва стали використовувати як приклад для розв'язання проблем Балкан, Кавказу і, звичайно ж, Карпат, що вилилося в народження Карпатської конвенції. Один із головних документів 5-ї Пан'європейської конференції підписали шість країн - Угорщина, Румунія, Словаччина, Сербія і Чорногорія, Україна, Чехія. Приєднатися до конвенції найближчим часом пообіцяли поляки. Документ передбачає здійснення в регіоні комплексної політики і співробітництва із захисту й забезпечення стійкого розвитку Карпат - з метою, окрім усього іншого, поліпшення життя, зміцнення місцевої економіки та громад, збереження природних багатств і культурної спадщини. Ціла мережа заповідних територій сприятиме збереженню екологічної цілісності регіону, поліпшенню умов розвитку екотуризму, посиленню ролі місцевих громад у процесах ухвалення рішень і господарювання. Всі карпатські країни зобов'язуються усіляк підтримувати одна одну. Надамо слово учасникам конференції.

Клаус Топфер, виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища:

- Коли я кілька років тому отримав лист від уряду України - ініціатора ухвалення Конвенції про збереження Карпатських гір, - не міг повірити, що це можливо. А тепер ось вітаю досягнення важливого історичного результату. Вже маємо дві конвенції - Альпійську й Карпатську, які допоможуть зберегти екологічну нішу наших гір як європейського скарбу.

Лібор Амброзек, міністр навколишнього середовища Чеської Республіки:

- Населення гірського краю не дуже багате, але багата його природа. Конвенція може допомогти розвитку регіону, поліпшенню стану навколишнього середовища. Разом із тим це як прекрасний жбан, який слід ще наповнити вмістом, тобто наповнити Конвенцію конкретними справами, перенести їх на місцевий рівень. Конвенція має стати дієвим інструментом захисту унікального куточка планети.

Василь Шевчук, міністр екології та природних ресурсів України:

- Конвенція не потребує ратифікації - вона безпосереднє керівництво до дії. Тепер розвиток будь-якої інфраструктури в регіоні - виробничої, транспортної, енергетичної, житлової, будь-якої водо - чи ресурсоспоживчої - підпорядковуватиметься ідеї збереження біологічного й ландшафтного розмаїття, розвитку сільського туризму. Конвенція дасть змогу створити міжнародний Карпатський фонд - щоб побудувати дамби, дороги, готелі... Донори вже є.

...Коли міністри екології шести країн підписували Рамкову конвенцію із захисту й сталого розвитку Карпат, їхні колеги, учасники Пан'європейської конференції, аплодували стоячи. Адже ухвалювався найважливіший документ, що визначає природоохоронну стратегію у великому регіоні на подальші роки.






 

Биографии знаменитых Политология UKАнглийский язык
Биология ПРАВО: межд. BYКультура Украины
Военное дело ПРАВО: теория BYПраво Украины
Вопросы науки Психология BYЭкономика Украины
История Всемирная Религия BYИстория Украины
Компьютерные технологии Спорт BYЛитература Украины
Культура и искусство Технологии и машины RUПраво России
Лингвистика (языки мира) Философия RUКультура России
Любовь и секс Экология Земли RUИстория России
Медицина и здоровье Экономические науки RUЭкономика России
Образование, обучение Разное RUРусская поэзия

 


Вы автор? Нажмите "Добавить работу" и о Ваших разработках узнает вся научная Украина

УЦБ, 2002-2020. Проект работает с 2002 года. Все права защищены (с).
На главную | Разместить рекламу на сайте elib.org.ua (контакты, прайс)