ЦИФРОВАЯ БИБЛИОТЕКА УКРАИНЫ | ELIB.ORG.UA


Новинка! Ukrainian flag (little) LIBRARY.UA - новая Украинская цифровая библиотека!

СПОНСОРЫ РУБРИКИ:


ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ НАЯВНОСТІ У ОСОБИ ЗЛОЧИННОГО ПОМИСЛУ

АвторДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 30 июня 2017
АвторОПУБЛИКОВАЛ: С. О. Сафронов
АвторРУБРИКА: - ПРОЦЕССУАЛЬНОЕ




Сафронов Сергій Олегович,
доцент кафедри оперативно-розшукової діяльності та розкриття злочинів Харківського національного університету внутрішніх справ,
кандидат юридичних наук, доцент

ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ НАЯВНОСТІ У ОСОБИ ЗЛОЧИННОГО ПОМИСЛУ

Завдяки проведеним дослідженням були з’ясовані певні ознаки, які можуть свідчити про наявність у особи злочинного помислу у формі задуму чи наміру. Відразу слід зазначити, що перелічені нижче ознаки не слід сприймати в суто категоричній формі, як ознаки існування у особи саме злочинного помислу. Ці ознаки є імовірнісними показниками і можуть використовуватися для висування версій про можливу наявність у особи злочинного помислу. Проте нехтувати такими ознаками теж неможливо, оскільки у злочинців, на певному етапі їхньої діяльності такі ознаки були. Про цей факт, вже після вчинення злочину, констатували самі злочинці, особи, які з ними спілкувалися (родичі, члени сім’ї, співучасники злочину, свідки, потерпілі), а також експерти у галузі психіатричної та психологічної експертизи. Крім цього, вказані ознаки можуть слугувати первинними орієнтирами оперативної уваги сил ОРД, визначати їх спрямованість у напрямку пошуку осіб зі злочинним помислом.
Аналіз матеріалів емпіричної частини авторських досліджень доводить існування п’ятьох видів типових ознак імовірної наявності у особи злочинного помислу у формі задуму або наміру. Такими видовими ознаками є: 1) різка, без очевидних причин зміна звичайної поведінки, повсякденного укладу життя; 2) зміна психічного стану; 3) вербальні прояви злочинного помислу; 4) невербальні прояви злочинного помислу; 5) розлади здоров’я.
Зміна у звичайній поведінці осіб, які перебували у стані злочинного задуму або наміру відбувалась переважно шляхом:
1) раптової втрати інтересу до раніше цікавих видів діяльності або інформації. Як правило особи переставали звертати увагу на цікаві для них теми розмов, їх переставала цікавити відповідна тематика телевізійних передач, інформація в мережі Інтернету та друкованих засобах масової інформації. Такі особи ігнорували або значно рідше заходили на сторінки сайтів, на яких раніше вони бували щодня, переставали грати в комп’ютерні ігри, менше часу приділяли хобі, або взагалі втрачали до нього інтерес;
2) різкої появі нових інтересів або видів діяльності, зацікавленість тематикою, яка раніше не приваблювала особу і не пов’язана з родом її професійної діяльності, профілем навчання або хобі. У таких випадках нові інтереси та види діяльності були кореляційно пов’язані зі злочином, який особа замислила скоїти. Здебільше такий зв’язок стосувався питань з приводу інтелектуальної підготовки до злочину, питань щодо обрання способу вчинення злочину, знаряддя та засобів злочину або способу утаювання факту його вчинення, способів забезпечення алібі. Задоволення нових інтересів переважно відбувалось шляхом: а) читання певної літератури або перегляду інформації в мережі Інтернету стосовно предмета злочинних зазіхань, способів виготовлення знарядь або засобів злочину, способів вчинення злочину; б) ознайомлення з текстом правових норм Кримінального кодексу, з коментаріями до нього, з нормами Кримінального процесуального кодексу; б) вивчення інформації, яка розташована у спеціальній юридичні літературі або в мережі Інтернету і стосується знань у галузі криміналістики, експертизи, оперативно-розшукової діяльності, спеціальної техніки, у галузі діяльності спецслужб.
Факт існування у особи злочинного помислу супроводжувався зміною психічного стану. Зовнішнім проявом таких перемін ставала поява раніше невластивих для особи рис, таких як:
1) замисленість;
2) забудькуватість;
3) неуважність;
4) прагнення до усамітнення, уникнення зустрічей з друзями, близькими особами;
5) відсутність настрою;
6) похмурість;
7) дратівливість;
8) замкненість;
9) мовчазність, з явним небажанням підтримувати розмову, відповідати на запитання про причини поганого настрою;
10) тривожність.
Вербальними (словесними) ознаками наявності злочинного помислу були:
1) усні або письмові (зокрема переписка в мережі Інтернету) висловлювання про можливість вирішення проблемної життєвої ситуації протиправним способом. Такі висловлювання відбувались у формі: а) алегоричних висловлювань з натяками на злочин, з побудовою фраз з логічними варіантами для домислу співбесідника, з замовчуванням ключових слів, які будуть явно свідчити про наявність злочинного помислу; б) ставлення запитання, яке має на увазі відповідь з натяком на вчинення злочину або риторичного запитання у якому відразу міститься відповідь зі смислом на вчинення злочину; в) пряме висловлювання про можливість вирішити певну проблемну ситуацію злочинним шляхом; г) висловлювання з констатацією наявності особистого злочинного задуму або наміру.
2) мимовільні слова-реакції на відомості чи події, які стосуються об’єктів злочинних помислів, а саме: виклики, слова прокляття чи негативних побажань, зміст яких може свідчити про наявність злочинного помислу;
3) обмовки.
Невербальними проявами злочинного помислу були:
1) акти поведінки, які визначали особисте ставлення особи до об’єктів злочинних помислів;
2) жести або міміка, які демонстрували імовірну наявність у особи злочинного помислу;
3) мимовільні реакції на відомості або події, які стосувались об’єктів злочинного помислу, наприклад: усмішка, оплески, радість на обличчі.
У деяких осіб наявність злочинного помислу супроводжувалась розладом здоров’я. (Під розладом здоров’я у цій роботі розуміється загострення існуючої хвороби або поява симптомів хвороби, яку раніше не діагностували.) Переважно це відбувалося у осіб, які тривалий час перебували у стані злочинного помислу, і цей стан супроводжувався сильними внутрішніми переживаннями, психічною напругою, яка викликалась боротьбою мотивів, сумнівами, покликами совісті, релігійними переконаннями тощо. Цілком імовірно, що розлади здоров’я відбувались через зниження імунітету, шкода якому завдавалась негативним психічним станом, який був викликаний наявністю злочинного помислу. Питання з приводу кореляційних зв’язків психіки та соматики людини залишилось поза обсягом авторських досліджень, оскільки воно зачіпає галузь медицини. Не розглядаючи аспектів, які стосуються етіології хвороб засуджених за вчинення умисних злочинів, вдалося виявити факти появи та існування у вказаних осіб, на етапі формування та розвитку їхнього злочинного помислу, певних розладів здоров’я, до речі, як психічного так і соматичного характеру.
У якості психічних розладів здоров’я типовими були:
1) апатія;
2) депресія;
3) поява фобій;
4) порушення сну або безсоння;
5) втрата апетиту;
6) галюцинації чи видіння.
Соматичні розлади здоров’я переважно стосувалися порушення роботи шлунково-кишкового тракту або вегетативної системи. Типовими соматичними ознаками таких розладів було:
1) з боку шлунково-кишкового тракту: гастрит, виразка шлунку або дванадцятипалої кишки, панкреатит, холецистит, розлад роботи кишечника (закреп, рідкий стілець);
2) з боку вегетативної системи панували симптоми різних типів вегетативно-судинної дистонії. Найбільш типовими ознаками були: раптовий прилив та відлив сил, прискорення серцебиття, підвищення артеріального тиску, підвищення температури тіла, біль в області серця, мігрень.
Слід зауважувати, що існуючий у особи злочинний помисел не завжди має зовнішній прояв у її дозлочинній діяльності. Це пов’язано з тим, що не всі особи, які умисно вчинили злочин, тривалий час перебували у стані злочинного помислу, у зв’язку з чим злочинний намір або задум взагалі ніяк себе не виявляв чи залишався непоміченим для оточуючих. Особи, які раніше були засуджені, особи, для яких вчинення злочину було промислом (тобто джерелом для існування), а також особи з низьким рівнем культури та ступенем морально-етичних якостей типових зовнішніх ознак наявності злочинного помислу у вигляді розладу здоров’я, змін звичайної поведінки або психічного стану майже не проявляли. Для осіб з низьким рівнем інтелекту більш властивими були вербальні та невербальні види прояву злочинного помислу.
Доречним буде відмітити той факт, що типові види зовнішніх ознак наявності у особи злочинного помислу можуть проявлятися як у комплексному поєднанні один з одним так і окремо, у поодинокому вигляді.


[Скачать файл!ЗАГРУЗИТЬ ФАЙЛ]






 

Биографии знаменитых Политология UKАнглийский язык
Биология ПРАВО: межд. BYКультура Украины
Военное дело ПРАВО: теория BYПраво Украины
Вопросы науки Психология BYЭкономика Украины
История Всемирная Религия BYИстория Украины
Компьютерные технологии Спорт BYЛитература Украины
Культура и искусство Технологии и машины RUПраво России
Лингвистика (языки мира) Философия RUКультура России
Любовь и секс Экология Земли RUИстория России
Медицина и здоровье Экономические науки RUЭкономика России
Образование, обучение Разное RUРусская поэзия

 


Вы автор? Нажмите "Добавить работу" и о Ваших разработках узнает вся научная Украина

УЦБ, 2002-2017. Проект работает с 2002 года. Все права защищены (с).
На главную | Статистика последних публикаций